На зустрічі з діловими партнерами ми вирішили поставити усі крапки над і. Моєму товаришу не треба кидати гроші на вітер. У новій школі я почувала себе не в своїй тарілці. Ніхто його не тягнув за язик. Зверху восьмиповерхового будинку я бачила місто як на долоні. Ми зустрілися віч на віч. Від новин, які сьогодні показали, у мене голова йде обертом. Він зник, як крізь землю провалився Мені від цієї приголомшливої звістки просто відібрало мову. Коли подруга розповідала мені це, вона попередила, щоб я ані пари з вуст. Друзі набешкетували, і домовились щоб про те що сталося ніхто ані пари з уст. Наші народні обранці можуть довго й наполегливо блудити словами. Словом можна приголубити, але можна й вбити! Його мова була така приємна, неначе він голубив словами. Він чинить нерозумно, бо не бачить далі свого носа.
-Я б хотів би потрапити в місто же живуть лише діти -Ти що, там взагалі нічого цікавого, ніхто нічого незнає... -Що? Ти пам'ятаєш наші дитячі роки. У нас було багато ігор. Ми раділи життю з усього. Ми могли радіти навіть з пальця. -Частково так, але ти незнаешь того що зараз. -А зараз мені потрібно кожен день ходити на роботу. -А тоді тобі треба було ходити в школу. Щось з тобою не те... -Мабуть кожен дорослий хоче потрапити в це місто, і побути дитиною. -Хоча ти правий. Цього хочуть усі дорослі. Але на жаль наврядчи це здійсниться. -Ну так...
Гальський, гориньський, гостомельський