завдання 5. поясніть, як ви розумієте наведені прислів’я і приказки. доберіть українські відповідники.
1) яйця з камінням не сперечаються (кит);
2) у бджоли спина смугаста, але тигром її не назвеш (кит);
3) за кожним великим чоловіком стоїть велика жінка (фр);
4) друзі витирають піт, кров витирають рідні (фр.);
5) покласти усі яйця в один кошик (фр.);
6) якщо біля однієї плити пораються два кухаря, обід пригорає (ассир.);
7) поспішливий тарган у суп потрапляє (удмур.);
8) хто воду носить, той і глек розбиває (турец.);
9) у тихій воді є крокодили (малай.);
10) ввічливість відчиняє всі двері ;
11) невдячність – гірша з вад ;
12) доки сам не постарієш, старого не зрозумієш (армян.);
13) глибоку рану коротким жердиною не зміряєш (в’єтн.);
14) марно носити дрова в ліс (нім.);
15) старанність – батько щастя ;
16) краще знати одне ремесло добре, ніж сто погано (япон.);
17) гнів твій – ворог твій (япон.);
18) хто людей любить, той довго живе (
завдання 1. пригадайте, як називаються слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням? оберіть зі списку рекомендованої літератури потрібний словник і з’ясуйте семантичні відтінки поданих слів, утворіть словосполучення.
талан, талант; адрес, адреса; білет, квиток; відносини, відношення, взаємини, стосунки; замісник, заступник; здатний, здібний; громадський, громадянський; змістовий, змістовний, відкрити, відчинити; кампанія, компанія; уява, уявлення; загальний, спільний; положення, становище, стан; тепер, зараз, нині; закінчити, завершити; наступний, подальший; екземпляр, примірник; опановувати, оволодівати; спиратися, опиратися; суспільний, громадський; тиждень, неділя; абонемент, абонент; адресант, адресат; галліцизм, галицизм; голова, глава; виборний, виборчий; військовий, воєнний; книжковий, книжний; писемний, письмовий, письменний; інформативний, інформаційний; перекладацький, перекладний; чисельний, численний.
Саме тому загарбники України, бажаючи зламати волелюбний дух українського народу, проводили політику переслідування нашої мови, особливо багато випробувань вона зазнала в ХІХ-ХХ століттях.
Як ви вже знаєте, люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх, інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за до мови.
Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не може існувати будь-яке виробництво, не можуть розвиватися техніки, культура, наука, мистецтво; за до мови, люди висловлюють свої думки і передають їх іншим людям; за до мови людство зберігає й передає новим поколінням нагромаджений досвід.
Без мови взагалі не може існувати людське суспільство.
На певному етапі розвитку суспільства виникає письмо, яке поширює функціонування мови у часі та просторі. Мовою, закріпленою в знаках письма, користуються не лише тоді, коли вона висловлена, а й набагато пізніше, отже, функціонування такої мови не обмежено в часі. Писемна мова виконує роль засобу зносин з іншими членами колективу, які перебувають на будь-якому віддаленні від того, хто висловлю свої думки, а не лише з тими, хто бере безпосередню участь у розмові.
На основі писемної мови в процесі історичного розвитку суспільства виникає літературна мова. Зверніть увагу, що літературною називають унормовану мову.
Українська мова, як окрема почала формуватися у ХІV столітті, виділившись із східнослов'янської мовної спільності (давньоруської мови). Тому близькоспоріднені з українською мовою – це російська та білоруська.