Усна народна творчість, іншими словами, народна поетика, фольклор, поєднує різноманітні жанри словесної творчості народу. Тому у словничках літературних термінів запишемо визначення фольклору. Фольклор – це усна народна творчість, художнє відображення дійсності у різних формах. У піснях, бечівках, обрядах, молитвах відбито світогляд, вірування, погляди народу на різні явища та поняття. Виникла поетика у прадавні часи, коли ще не було писемності. Люди прагнули відтворити у слові свої враження, настрої, переживання, уявлення про навколишню природу та свої зв’язки з нею, життєві ідеали, людські вчинки, поняття про красу, добро і зло. Таким чином люди передавали життєвий досвід з покоління в покоління.
Нам важко навіть уявити світ, в якому немає книги. До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе. Найважливіше призначення книги – зберігати знання, накопичені віками, і передати їх наступним поколінням. Завдяки цьому став можливий стрімкий прогрес людства в останні століття в галузі науки. Більшість наукових відкриттів робиться на основі раніше накопиченої й систематизованої інформації, результатах дослідів з усіх куточків світу. Знання, що ми отримуємо їх із книг, дозволяють нам рухатися вперед, не витрачаючи час на відкриття того, що вже комусь відомо. Книзі ми завдячуємо тим, що й сьогодні можемо насолоджуватися шедеврами давньої літератури
