Кожна людина прагне чогось досягти у житті. Хтось мріє про запаморочливу кар"єру, хтось -про здоров"я та щастя. Але кожна людина хоче дружну та злагоджену родину.
На мою думку, якщо в сім"ї панує лад,то все інше здаватиметься не таким важливим і складним. Адже на багато легше жити, якщо знаєш, що вдома тебе чекають люблячі батьки або слухняні діти. Сімейні сварки дуже різко відбиваються на дитячій психіці, та й для дорослих це морально складно.
Уявімо на хвилинку самотню людину,яка не спілкується з батьками,бо не може знайти з ними спільну мову. У неї не має родини. Невже таку людину можна назвати щасливою? Вона кожного дня прокидається у порожньому будинку, йде на роботу де на неї дивляться з докором та подивом, повертається додому,а її там ніхто не чекає. Мені здається, такий хід подій нікому не сподобається. Так чому ж люди самі руйнують своє щастя? Чи не легше промовчати, поступитися, вибачитися, щоб уникнути сварок та конфліктів?
Отже,я вважаю ,що не потрібні ані багатства, ані кар"єра,якщо не має злагоди у родині. А якщо в сім"ї лад, то нащо ж клад?
Здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. У цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. І особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. Як тут не згадати прекрасний народний звичай. Майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. Над колодязями зводили всіляких форм дашки. Вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.