1. Запорозька Січ стає місцем, де формуються воєнні таланти ,де гартуються сталеві характери, де запалюються патріотизмом серця ,де сповнюються ненавистю проти всякого гніту (О. Опанович). [],де(...),де(...),де(...),де(...) обставинне місця
2. Козаки обирають наказним гетьманом Івана Богуна, який уживає всіх заходів, щоб перетворити козацький табір на неприступну фортецю (І. Лисенко). [],(який...),щоб(...) означальне, обставинне причини
3. Дослідники давніх часів Русі вважають,що волхви досконало володіли бойовим
мистецтвом, яке містило в собі ті елементи, які ми сьогодні можемо побачити в боротьбі самбо, ушу, карате (М.Слабошпицький). [],що(...),(яке...),(які...) з'ясувальне, 2 означальні
4. Знаємо тільки ,що автор книжки походить із знатного козацького роду ,і що він одержав прекрасну освіту (М. Слабошпицький).
[],що(...),і що(...) 2 з'ясувальні
Односкладними називаються речения, у яких є тільки один головний член і для повноти змісту вони не потребують доповнення другим головним членом.
Односкладні речення поділяються на іменні (підметові) та дієслівні (присудкові).
До дієслівних належать означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові.
Означено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у формі першої чи другої особи дійсного (теперішнього і майбутнього часів) або наказового споробу: Шануйте здобуте трудом поколінь (М. Нагнибіда); Країну сонячну мою люблю високою любов’ю (В. Сосюра).
Вилучення особових займенників — підметів (я, ти, ми, ви) не змінює змісту речень, а робить їх яскравішими, більш динамічними. Порівняйте: Сади свій сад, плекай свої надії, зневірою душі собі не рань (П. Дорошко) і Ти сади свій сад, ти плекай свої надії... Уживаються ці речення здебільшого у розмовному та художньому стилях.
Неозначено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього або майбутнього часу та у формі множини минулого часу.
Подробнее - на -