Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.Народилася моя бабуся в невеликому селі . Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до іншого села .Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», — говорить про себе моя бабуся.Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!
Ця тваринка є невеликого розміру. Має шерсть білого кольору, значить настала зима. Шерсть коротка та густа і зігріває його від холоду. На невеличкій мордочці добре видно два вуха, що прислухаються до кожного звуку у лісі. Два маленькі ока зауважують все, що відбувається навкруги. Позаду є хвостик. Він маленький, пухнастий та круглої форми. Задні лапи довші за передні. Це дозволяє йому швидко стрибати, рятуючись від ворогів.
Звірятко гарне та прудке.
Текст зі ніжно-зменшувальними (пестливими) словами.
Із невеликого малюночка на мене дивиться зайченятко.
Його шерсть біленького кольору, значить настала зимонька. Ця тваринонька є невеликого розміру. Шерсть коротенька та густенька і зігріває зайченятка від холоду. На невеличкій мордочці добре видно два вушка, що прислухаються до кожного звуку у лісочку. Двоє маленьких оченяток зауважують все, що відбувається навкруги. Позаду є хвостик. Він маленький, пухнастенький та кругленької форми. Задні лапки довші за передні. Це дозволяє йому швиденько втікати й стрибати, рятуючись від ворогів.
Звірятко дуже гарненьке та прудке.