Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.
Наприклад, правильно сказано:
а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;
б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу.(А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;
Якщо в реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.
1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра.)
2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали, ратища стругали.
4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З тв. Т. Шевченка.)
Відповідь:
Не до сну сьогодні Вутаньці. Непомітно вибравшись за табір, тінню стоїть перед степом,підставивши нічному вітерцеві свої вишневі рум'янці. Далекі чабанські вогні самотньо золотяться де-не-де. Данькового нема з-поміж них. Сумно, темно у Вутаньчиних світлицях. Пусткою дихає степ. Не сріблиться над ним м'яке місячне сяйво. На степовій могилі забовваніла якась висока постать. Може, панський об'їждчик задрімав у сідлі? Величезна кам'яна баба зловісно випливла з темряви дівчині назустріч (О. Гончар).
Пояснення:
Вишневі рум'янці - якісний прикметник
Чабанські вогні - присвійний прикметник
Вутаньчиних світлицях - присвійний прикметник
Місячне сяйво - відносний прикметник
Степовій могилі - присвійний прикметник
Кам'яна баба- відносний прикметник