Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.
Объяснение:
Новий рік – одне з найпопулярніших календарних свят. Цей день протягом століть щорічно відзначають, знають, люблять і чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому грунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.
Традиційна новорічна обрядовісгь українців – це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками 25 грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік) і 6 січня (Хрещення) за старим стилем. Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя. На відміну від Різдва і Хрещення, ці дні не мали важливого значення в релігійному календарі, тому в їхній обрядовості майже не помітно церковних мотивів.
Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо.
Объяснение:
Объяснение:
Дружба – це найцінніший скарб!»
Навряд чи знайдеться людина, яка не замислювався б про сутність дружби.
Дружба – це одне з найважливіших почуттів людини. Значимість дружби дуже цінна і висока. Адже серед багатьох людей дуже складно знайти людину, яка розділить ваш світогляд, зрозуміє вас у важку хвилину і розділить з вами переживання, горе, радість і щастя, буде зберігати всі ваші секрети і залишиться вірним.
Кажуть, що дружба, це коли в людях живе одна душа. Один потрібен кожному, незважаючи на вік та уподобання. У кожному віці дружба має свої цінності.
Підліткова дружба має свої особливості і пов’язано це з тим, що саме в цей період підліток починає розуміти свої потреби в житті, а також гостру потребу в близькій людині. Не важливо, скільки друзів буде у підлітка. Адже деякі хочуть, щоб у них було багато друзів. А деяким досить одного або двох. Тут головне, щоб дружба була справжньою і не згасаючою з часом.
Дружба по праву вважається одним з найбільш важливих і необхідних почуттів для будь-якої людини, а тим більше дитини. Справжня дружба дуже цінна і це величезна радість, коли у вас є справжній друг.