Ми звикли, що доброта частіше виражається вчинками. Є деякі люди, які роблять багато хороших справ, але вкрай скупі на добрі слова. Такому скажеш а він тобі буркне у відповідь щось нерозбірливе. А добре слово, як відомо, і кішці приємно. А інший солодко говорить, який він добрий, а доброти-то від нього ніхто ніколи не бачив.
Що є доброта? Чи можемо ми сказати, що ми по-справжньому добрі? Як часто ми повинні робити добрі вчинки, щоб вважатися добрими? Раз на тиждень або щодня? Добрі ми, якщо ми годуємо птахів взимку тільки тоді, коли про це нам нагадують в газетах, і збираємо книги в дитячий будинок, коли на стіні висить оголошення? Думаю, нам варто частіше замислюватися і піклуватися про інших. Так, несучи їм добро, ми самі стаємо щасливішими.
- Доброта обов’язково повертається тому, хто її робить і має багато переваг:
- Доброта забезпечує відкритість – по відношенню до людей, подій і життя в цілому.
- Доброта дає пильність – для того, щоб помічати найкраще і відмітати найгірше.
- Доброта дає сили – для перетворення світу на краще.
- Доброта дає можливості – участі та до оточуючим людям.
- Доброта дає можливості – ставати краще самому і допомагати стати краще оточуючим людям.
- Доброта дає впевненість – у собі і в завтрашньому дні.
Якщо ти ставився до усі доброзичливо, готовий завжди прийти на зустріч, підтримати людину, знаходити. компроміси.То у людини буде таке саме ставлення до тебе. Але якщо ти до всі свишся погано то потрібно задуматися і змінити свое відношення в першу чергу до друзів. Якщо ти ставишся до всі доброзичливо, дружелюбно то тобі відплаттять тим самим. Як кажуть з добрим поспілкуєшся -добро перейдемо. А з лихим зійдешся-того й наберешся. Потрібно турбуватися допомагати одне одному то і людина піде тобі на зустріч. Якщо ти сьогодні був грубим, жорсткий то потрібно замислитися і припиняти дії. Отже, даруйте добро людям і вони вам відплаттять тим самим.
Там, у льоху, в присмерку плигали жаби. (О. Довженко)
Ешелон вилетів до синього моря і зі скреготом став. (І. Багряний)
Пасажири вибігали геть з усього поїзда. (І. Багряний)
Стереоекран був майже прозорий і світився сам. (Ю. Яновський)
Я іноді дістаю від нього привітання з дороги. (Ю. Яновський)
Дивлюсь, вона стала наче веселіша, але сльоза покотилася з очей. (І. Нечуй-Левицький)