астини, що становлять закінчене висловлювання і можуть бути зразком для учнівського мовлення. Вони мають відзначатися чіткістю будови, єдністю теми або підтеми (по відношенню до більшого тексту, частиною якого вони є). Це розповіді з елементами опису чи роздуму, нескладні описи.
У процесі практичних та аналізу текстів в учнів поступово мають сформуватися такі уявлення: текст - це зв’язне висловлювання; він має певну будову, тобто складається із зачину, головної частини і кінцівки; у тексті виражається певний зміст, що є його темою; текст можна назвати (дати йому заголовок); зв’язне висловлювання створюється з певною метою (тобто має комунікативне призначення): повідомити, розповісти про щось, заперечити або ствердити, описати предмет, подію чи явище, подати пораду чи визначити порядок дій, висловити міркування тощо; текст може складатися з одного або кількох абзаців, пов’язаних між собою за змістом; у тексті є важливі для вираження основної думки слова, визначення яких полегшує розуміння висловленого, і їх треба вимовляти з більшою силою голосу (тобто виділяти логічним наголосом). При виконанні різноманітних усних і письмових вправ учні набувають практичних умінь і навичок: вони вчаться відрізняти тексти від груп речень, не пов’язаних між собою за змістом; встановлювати логічний зв’язок між частинами висловлювання, визначати тему тексту і добирати до нього, заголовок; ділити
Під вікнами насадила(присудок) Ганна(підмет) бузку, любистку, півників та півонії.
Він (підмет) не знав (присудок) ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри.
З виду дід(підмет) був(присудок) древній, столітній, хоч ще кремезний.
Вірю(присудок): до скону віків не порушиться(присудок) слово(підмет) богинь.
Лаврін(підмет) не поганяв(присудок) волів: він(підмет) забув(присудок) і про воли, і про мішки й тільки дивився(присудок) на Мелашку.
Серед садочка на клумбах цвітуть(присудок) різні-різні квіти(підмет): і братки, і гвоздики, і флокси, і резеда