Невеликий твір-роздум на тему "Дбаймо про чистоту мови":
Українська мова - наше надбання, тому ми маємо перейматися про її чистоту. Для того, щоб дати людині характеристику, варто просто почути, як вона говорить. І не можна назвати культурною та освіченою людину, якщо її мова починається фразою: "Еее, ну, як то воно його..." Кожен з нас має розвивати свої навички спілкування та завжди дбати про прозору та ясну мову.
Засмічують мову лайка, надмірне використання запозичень, слова-паразити. Через них мова перестає бути самобутньою та унікальною. А ми, її носії, маємо піклуватися про прекрасне майбутнє нашої єдиної та неповторної мови. Спілкуймось правильно, адже наша мова заслуговує це!
1) "Дума" у цьому контексті тлумачиться вже не тільки як жанр чи слово, а як символ безсмертя української нації. 2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя. 3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе. 4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..." 5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...
Невеликий твір-роздум на тему "Дбаймо про чистоту мови":
Українська мова - наше надбання, тому ми маємо перейматися про її чистоту. Для того, щоб дати людині характеристику, варто просто почути, як вона говорить. І не можна назвати культурною та освіченою людину, якщо її мова починається фразою: "Еее, ну, як то воно його..." Кожен з нас має розвивати свої навички спілкування та завжди дбати про прозору та ясну мову.
Засмічують мову лайка, надмірне використання запозичень, слова-паразити. Через них мова перестає бути самобутньою та унікальною. А ми, її носії, маємо піклуватися про прекрасне майбутнє нашої єдиної та неповторної мови. Спілкуймось правильно, адже наша мова заслуговує це!