Кожна пора року по-своєму красива. Осінь відрізняється найрізноманітнішими кольорами. Йдеш по лісі а під ногами шелестять пожовклі листя. На деревах, ще видно жовтогарячі та золоті листочки. Мені подобається прогулятися в парку свіжого осіннього дня, коли над головою синіє безмежне небо, а де-не-де поміж гілок червоніють ягоди горобини.Така барвиста пора осені настає раптово та швидко минає. Дні поступово сіріють, все частіше ллються дощі. Небо опускається нижче, листя стає коричневим і падає нам під ноги.Загалом, осінь чарівна і неповторна. Вона дивує нас кожного року і зустрічає привітними шелистами листочків
1. Мотря стояла коло тину висока та здорова,така заввишки,як Карпо,з широким лобом, з загостреним лицем,з блискучими,як жар,чорними маленькими очима. 2. По другий бік тину стояла баба Кайдашиха,висока та суха,неначе циганська голка,в запасці ,в рясній білій ,як сніг,сорочці,в здоровій хустці на голові . 3. Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс,брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, злості. 4. Ти хочеш будь моїм планом, хочеш взяти мене… мої руки, мій розум, мою волю і моє серце…
