1 правильне вживання розділових знаків у реченні
2 Земля пахне торішніми травами і запашною м’ятою.
3 відокремлена уточнююча обставина
4 Нікого тут нема, крім мене й господині.
5 До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
6 Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.
7 Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять.
8 І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.
9 Популярними стають блоги про подорожі, зокрема про мандри, здійснені до екзотичних країн.
10 і ми занепокоїлись.
Давнє слов'янське особове ім'я від прикметника маль - 'малий, невеликий, дрібний'. Однак ім'я могло постати також шляхом усічення від таких двоосновних імен, як Малодобрь, Маломиръ, Малославь, Маловуй і т. п. (Демчук Праслов'янські 108).Найдавніша згадка імені Мал походить із 945 р.: «да поиди за князь нашъ Маль, бѣ бо имя ему Маль князю Дьрьв- ску» (ПСРЛ I 56); деревлянський князь Маль родом із м. Любеча, що біля Києва, він же і Малко Любчанинъ (ЛР ЗО- 33, 491; Туп 242). Пізніші згадки імені приносять пам'ятки XV - XVIII ст. Напр., 1465: Mat Tarhowka (AGZ XIX 2500); 1649: козак Чигиринського полку Малъ Корєнний (РВЗ 43).Від імені утворено багато похідних, як Малик, Малыш, Малко, Малій, Малю- та..., а також патронімів, як Малович, Маленко, Малечкович... Пор. ще 1565: Хведоръ Малевичъ - ратненський міщанин, Игнатъ Маловичъ (Арх ЮЗР ѴІІ/2 273, 307); 1565.