Н.в: шістдесят сім тисяч двісті сорок шість
Р.в: шістдесяти семи тисяч двохсот сорока шістьох
Д.в: шістдесятьом сімом тисячам двомстам сорока шістьом
Зн.в: шістдесят сім тисяч двісті сорок шість
Ор.в: шістдесятьма сімома тисячами двомастами сорока шістьма
М.в: на шістдесятьох сімох тисячах двохстах сорока шістьох
Н.в: дев'ятсот вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят три
Р.в: дев'ятисот вісімдесяти двох тисяч п'ятисот вісімдесяти трьох
Д.в: дев'ятистам вісімдесятьом двом тисячам п'ятистам вісімдесятьом трьом
Зн.в: дев'ятсот вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят три
Ор.в: дев'ятьмастами вісімдесятьма двома тисячами п'ятьмастами вісімдесятьма трьома
М.в: на дев'ятистах вісімдесятьох двох тисячах п'ятистах вісімдесятьох трьох
Объяснение:
За вживання сполучники є одиничні, повторювані й парні.
Одиничні сполучники (і, та, а, але, або, чи, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Хай квітне злагода і праця на всіх полях, у всіх серцях, щоб у труді святім змагаться, а не в загарбницьких боях (М.Рильський).
Повторювані сполучники (і... і, ні... ні, або... або, чи... чи, то... то) повторюються два або більше разів підряд при однорідних членах речення або реченнях: Взяв лице в холодні я долоні, і дивлюсь, і слухаю, і жду. (В.Сосюра.)
Парні сполучники (не тільки... а й , не тільки... але й, як... так і, як не… так, хоч... але, якщо... то, чим... тим) вживаються двома частинами при двох різних однорідних членах речення або реченнях: Хоч поганий тин, та затишно за ним (Hар. творчість).