Ви любите хатню роботу? Я - ні. Вона одноманітна, нудна, часом навіть виснажлива. А найголовніше, за що я її не люблю, - скільки нею не займайся, а результату особливого не видно. Інша справа - будівельники, чи, скажімо, кравці. Попрацював на будівництві - звів нове житло, або посидів за швейною машинкою - ось і готовий новий костюм.
Але як би погано я не ставився до обов"язку щоденно по кілька разів мити посуд, вимітати сміття, прибирати свої речі або чистити картоплю, я усвідомлюю, що це потрібна робота. Її необхідно робити, бо замість тебе її ніхто не зробить, а жити серед бруду і мотлоху - неприпустимо.
Що ж робити, щоб така робота не здавалася аж занадто обтяжливою та нудною? Ну, у кожного свої методи. Я намагаюся супроводжувати домашні справи своєю улюбленою музикою. Або дивлюся щось по телевізору краєм ока. Або втішаюся тим, що будь-яка робота не триватиме вічно, і скоро я зможу зайнятися улюбленою справою.
Кожен з нас залишається відповідальним за свої вчинки. Хтось обирає злочинний шлях, а хтось впевнено прямує до успіху. На мою думку, саме тому ніколи не можна приховувати чиїсь злочини. Такий вчинок - вибір самої людини, яка повинна була подумати про наслідки, перш ніж робити щось погане. Ми - творці власних доль. І якщо ми починаємо приховувати злочин, то й самі стаємо злочинцями. Уявімо, що ми бачили, як людина вкрала планшет у дитини. Ми знаємо, хто злочинець, але мовчимо, покриваємо його. Це неправильно, адже чинити треба завжди чесно та справедливо, а злодюга має бути покараний.
Объяснение: