Срібний ліс потону у сніжному океані, що так і нагортає на нього кожного дня сиві хвилі метелиці. А коли ще й вітер почне сердитися, то крижані, свинцеві гребні ніби ланцюги сковують кожний порух гілочок. Так і стоїть ліс понурий і холодний. Майже всі пташки покинили його у самоті. Але щоранку він має розраду - малі снігурі немов маленькі сонечка, пробуджують сонні дерева. Вони безустанно ллють свій радісний дзвенькіт і струшують з дерев перлові прекраси, що ніби маленькі намистинки сіються на сріблясий килим.
Грамматика:
часть речи: имя прилагательное (полное); одушевлённость: одушевлённое; род: мужской, средний; число: единственное; падеж: родительный, винительный; отвечает на во Какого? Какой?, Какого?, Какое?
Начальная форма:
людський
Объяснение:
(это точный разбор)