-Доброго дня, Тетяна Іванівна!
-Доброго дня, Сидоров.Ти такий дорослий!
-Як ваши справи, учні гарно навчаються?
-Дмитрику, ти ж знаєш, ніхто не бажає зараз вчитися.Всім треба все й одразу.
-Я теж не хотів вчити українську, а зараз завжди про вас думаю, коли мені треба документи українською написати.
-То як, правильно пишеш?
-Так, мені всі наші менеджери заздрять.Ніхто так не вміє,як я.Дякувати вам, Тетяно Іванівно.
-Нема за що.Скоро буду твого сина Петрика навчати.
-Так, так.
-До побачення, Дмитрик.
-До побачення.
Ми народжуємося для того, щоб творити добро, вчитись любити усе, що нас оточує: людей, тварин і птахів. Я згідна із прислів'ям, що пташка красна пірям, а людина - словом. Птахи цінуються тим, що мають гарне оперіння, вміють майстерно будувати свої гнізда та прекрасно співати. А люди - творці добра!
Багато поетів закликали нас творити хороші справи. Є чудові слова І.Франка: "Людина до тих пір має цінність, доки може допомагати іншим". Дійсно, добрі справи говорять самі за себе. Їх потрібно вміти робити, адже доброта живе у серці кожної людини.
Кожна людина повинна залишити по собі добрий слід. Це може бути збудований будинок, посаджене дерево. Добре діло буде згадкою про людяність, доброту та щедрість людини.
