Сподіваюсь, що й особисте її життя складеться вдало: адже не всі ж чоловіки такі "товстошкірі тварини", як Хіггінс. І вона не розчарувалася в тому, що кохання існує і воно підносить людину, робить її кращою, благороднішою. Слід тільки знайти його. Хоча претенденти на її руку й серце вже є: Фредді, чи, можливо, полковник Пікерінг. Але, як би не склалася доля, головне те, що Еліза ніколи не і може повернутися до минулого. Вона це відчула, коли, образившись на холодність і байдужість до її долі професора Хіггінса, вночі залишила його будинок і зустрілася з дівчиною із лондонських низів. Вона доклала усіх зусиль, щоб твердо стати на ноги, нікому за це не завдячуючи. Лише собі і своїм старанням. І, що не менш важливо, вона завжди буде почувати себе людиною, для якої найважливіше — почуття її власної гідності.
мне кажется что сама сказка хорошая но есть недостатки к примеру почему у Буратино когда нос становиться длинным почему ему не тяжело? или же Буратино пытаються показать хорошим мальчиком но он же мог попросить у когонибудь из старших подзаработать я не думаю что ему бы все отказали от того что он бы получил хоть немного денег по честному.
Объяснение:
привет надеюсь тебе мой ответ или хотя-бы обьяснит то что я имелла ввиду я читала сказку давно и по этому писала то что мне казалось недорабокой или же странным (неправильным).
1 пришли освободители ,
2плохая погода и её влияние на меня
3 встреча с дядей васей
4сытное угощение
5 желание стать разведчиком
6 купание фёдора
7 счастье в душе фёдора