1. речення просте, розповідне, односкладне, поширене, ускладнене звертанням (мамо, та однорідними додатками); підмета нема присудок; вам - додаток, за тепло і ночі- додатки, ваше, недоспані - означення;
2. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш.
речення складне, безсполучникове, складається з 2 простих речень.
а)груша - підмет, дихає - присудок;
речення просте, розповіне, двоскладне, поширене, повне;
б)жмені груш - підмет, сняться - присудок,
речення просте, розповідне, двоскладне, поширене, ускладнене вставним словом;
у цьому реченні є вставне слово ( певно)
3. Зашуми весною, зелен луже, теплий вітре, шелести в гіллі.
речення складне, безсполучникове, складається з 2 простих речень
а) підмета нема, присудок - зашуми, є звертання ( зелен луже)
речення просте, спонукальне, односкладне, поширене, ускладнене звертанням, повне;
б) підмета нема, присудок - зашуми, є звертання ( теплий вітре)
речення просте, спонукальне, односкладне, поширене, ускладнене звертанням, повне.
Объяснение:
1. Пухнасті кошенята несміливо викочувалися зі стодоли й переконавшись , що небезпеки поруч нема починали борюкатися (1. Коваль). 2. Але хіба ми люди пройшовши сто доріг, завершивши тисячу справ , не прагнемо до отчого порогу, до калини що росте на розі хати? (І. Коваль). 3. Поклавши крила на велику спеку , стоїть над степом сірий журавель (Л. Костенко). 4. Похибки друзів за винятком зради , ми повинні терпіти або виправляти (Г. Сковорода). 5. Там за горами вже давно день, а тут на дні міжгір'я ще ніч (М. Коцюбинський). 6. Годі вже панами сидіти, згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький). 7. На лівобережжі замість верб і чагарників видно погорблені смуги темені (М. Стельмах). 8. Я ненавиджу тих хто не сіявши жнуть, що садів не садивши плоди об'їдають (Н. Нагнибіда). 9. Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров).