1) Вони обійнялися, мов брати, і стояли вражені: під ними Поділ у садах, церкви, красиві будинки; довкола - Дніпро, задніпрянська далечінь, ліси, сонце і небо зовсім близько. 2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини. 3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки. 4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок. 5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість. 6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.
Пам`ятник Лесі Українці в парку культури і відпочинку міста Луцька встановлено на головній алеї квітучого скверу. Парк названий на честь великої поетеси. Скульптура пам`ятника доповнена уривком легендарної роботи, цитатою з «Лісової пісні» - «Я буду вічно жити!», Яка відноситься до останнього періоду її життя.
Назва:Пам'ятник Лесі Українці в Луцьку ОписПам'ятник Лесі Українки
Пам’ятник Лесі Українці на Театральному майдані (Луцьк), 1977 р.
Автори пам’ятника – скульптори А.В. Німенко, М.Н. Обезюк, архітектори В.К. Жигулін, С.К. Кілессо. Бронзова скульптура Лесі Українки висотою 5.5 м встановлена на постаменті з полірованого лабрадориту і гранітному стереобаті.
Ускладнене однорідними додатками