протягом життя кожна людина хоче бути схожою на когось, орієнтуватися на той чи на той вчинок. хтось хоче бути схожим на тата, хтось на маму, а коли люди дорослішають, то обирають орієнтиром видатних людей, які досягнули в житті неабияких успіхів. на мою думку, люди роблять цей вибір тому, що орієнтуються на найкращі моральні цінності. по-перше, вони прикрашають людину, тому вона має безліч хороших друзів та знайомих, які цінують її за ці моральні якості. по-друге, завдяки їм ми здобуваємо повагу й шану інших. розмірковуючи над цим, я пригадала головну героїню однойменного твору ліни костенко ,,маруся чурай" - марусю. весела, привітна дівчина, її пісні співала вся полтава. але з нею трапилась біда. ось вона стоїть у суддівській залі, чекаючи вироку. та хіба ж вона оступилася б, коли б не її зрадливий коханий? хіба її моральні якості зникли? звичайно, ні. доказами цього є те, що пише ліна костенко в таких своїх рядках: ,,що ж це виходить? зрадити в житті державу – злочин, а людину - можна? " закони моралі повинні бути найвищими законами людства, за ними людина й повинна відповідати перед собою та богом, тому що перед суддею може стати і той, хто є морально та духовно чистою людиною. проводячи історичні паралелі, я згадала1932-1933 роки, коли в україні був голодомор. деякі люди, перебуваючи в стані страшного голоду, забули про всі закони моралі, щоб не вмерти, їли собак, котів і навіть людей. саме так, адже таке страшне явище, як каніізм було виявлене в ті часи. звичайно, умови тодішнього життя виправдовують їхні вчинки. перед людьми поставав вибір: забути про закони моралі – і вижити чи дотримуватись правильних орієнтирів – і померти. це був нелегкий вибір, і багато людей, які все життя орієнтувалися на закони моралі, мусили відступитися від них. узагальнюючи, наголошу: хто все своє життя йде, орієнтуючись на закони моралі, той ніколи не залишиться сам і матиме щирих друзів, люблячих батьків та міцну родину.
Чим я люблю займатися у вільний час? у мене все розписано похвилинно, мене до цього привчила моя мама. багато хто у дворі після школи цілими днями бігає по вулиці, я завжди їм дивувався, адже якщо проводити більшу частину свого життя не займаючись нічим корисним, то і виростеш вуличним дитиною. мій день розписаний зовсім по іншому. прийшовши зі школи першим ділом я обі і роблю є завдання. я вважаю, що це потрібно робити відразу, поки я налаштований ще на навчання. потім я ходжу на додаткові завдання з ійської мови. вчитися мені подобається, тому мені легко дається і сидіти на додаткових завданнях мені дуже подобається. відразу після ійської мови я йду в басейн, там я проводжу по півтори години. плавати мені дуже подобається, в майбутньому я планую стати спортсменом. часто їжджу на змагання, займаю перші та другі місця. мені не страшна будь-яка погода, лише б не пропустити заняття. після плавання я вже можу пограти зі своїми друзями у дворі. а вечорами ще люблю посидіти за комп'ютером і пограти в комп'ютерні ігри.ось такі у мене будні кожен день. а от вихідні у мене вже більш насичені. кожні вихідні ми їздимо в село до бабусі. там я відпочиваю вже на повну силу. влітку плаваю на річці, загоряю, а взимку спускаємося з гори, ходимо на ковзанку. ну і звичайно я завжди бабусі і дідуся. вдень нагодувати качок, кроликів. з дідусем ходимо косити корові. так само коли садимо або копаємо картоплю я теж приймаю в цьому участь. вечорами у мене є моє персональне завдання, це ходити зустрічати корову з пасовища. я вважаю, що я добре проводжу свій вільний час, а головне що правильно. так мої батьки навчали мене, так їх вчили мої бабусі і дідусі і так я буду вчити своїх дітей. я не хочу бути вуличним дитиною який крім поганих слів ні чого не знає. я хочу бути як мій тато, він домігся в житті багато і все з-за того, що в дитинстві з розумом розподіляв вільний час.
протягом життя кожна людина хоче бути схожою на когось, орієнтуватися на той чи на той вчинок. хтось хоче бути схожим на тата, хтось на маму, а коли люди дорослішають, то обирають орієнтиром видатних людей, які досягнули в житті неабияких успіхів. на мою думку, люди роблять цей вибір тому, що орієнтуються на найкращі моральні цінності. по-перше, вони прикрашають людину, тому вона має безліч хороших друзів та знайомих, які цінують її за ці моральні якості. по-друге, завдяки їм ми здобуваємо повагу й шану інших. розмірковуючи над цим, я пригадала головну героїню однойменного твору ліни костенко ,,маруся чурай" - марусю. весела, привітна дівчина, її пісні співала вся полтава. але з нею трапилась біда. ось вона стоїть у суддівській залі, чекаючи вироку. та хіба ж вона оступилася б, коли б не її зрадливий коханий? хіба її моральні якості зникли? звичайно, ні. доказами цього є те, що пише ліна костенко в таких своїх рядках: ,,що ж це виходить? зрадити в житті державу – злочин, а людину - можна? " закони моралі повинні бути найвищими законами людства, за ними людина й повинна відповідати перед собою та богом, тому що перед суддею може стати і той, хто є морально та духовно чистою людиною. проводячи історичні паралелі, я згадала1932-1933 роки, коли в україні був голодомор. деякі люди, перебуваючи в стані страшного голоду, забули про всі закони моралі, щоб не вмерти, їли собак, котів і навіть людей. саме так, адже таке страшне явище, як каніізм було виявлене в ті часи. звичайно, умови тодішнього життя виправдовують їхні вчинки. перед людьми поставав вибір: забути про закони моралі – і вижити чи дотримуватись правильних орієнтирів – і померти. це був нелегкий вибір, і багато людей, які все життя орієнтувалися на закони моралі, мусили відступитися від них. узагальнюючи, наголошу: хто все своє життя йде, орієнтуючись на закони моралі, той ніколи не залишиться сам і матиме щирих друзів, люблячих батьків та міцну родину.