розставте розділові знаки
Коли скажімо переселявся монастир в укріплену мурами будівлю, хроніст у захваті вигукував: «О щаслива годино О блага хвиле О дню вибавлення, коли Господь і вирішив перенести винницю свою з Єгипту виявляючи над слугами своїми милосердя своє в місці обмурованім!» (II. Загребельний).— Юрку — сказала мати відвертаючись від вікна. — Вставай! (Ю. Смолич). Ніхто не тікав не ховався від дощу а діти підводили до нього свої смагляві мокрі мичка й виспівували: «Дощику дощику перестань поїдемо на баштан!..» (О. Довженко). Там батько плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі помер на панщині (Т. Шевченко).
