М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Andrey14BLR
Andrey14BLR
05.02.2023 19:20 •  Українська мова

1) Знайдіть речення зі вставним словом:

1Серед українців здавна цінуються доброта і гостинність.
2Напевно сусіди здавна нападали на Україну землі через плодючість українських земель.
3Тому й не змогли українці зберегти свою мову.
4Весна здається мені найкращою порою року.

2) Як підкреслюються звертання та вставні слова?

1Як підмет
2Як додаток
3Ніяк не підкреслюються
4Як обставина

3).Знайдіть рядок, у якому наведено ті слова, які НЕ бувають вставними:

1МАБУТЬ, ОТЖЕ, НА МОЮ ДУМКУ, ДО РЕЧІ
2НА ЩАСТЯ, НА ЖАЛЬ, ЩОПРАВДА, СПОДІВАЮСЯ
3НАВІТЬ, МАЙЖЕ, ПРИБЛИЗНО, ПРИНАЙМНІ
4ПО-МОЄМУ, МАЙТЕ НА УВАЗІ, МОЖЕ, ДЯКУЮ
4). Знайдіть речення, у якому слово "здається" НЕ є вставним:

1Він скочив на ноги і здавалося заповнив собою всю хатину.
2Вона зупинилася перевести подих, а тоді знову заговорила, розповідаючи здається те, що пекло їй серце багато років
3Цей звук здавався Гаррі сиреною.
4До дядька Вернона здається знову повернулася відвага.

5).Вставне слово має значення впевненості в реченні

1У північ, може, в південь, на світанні ми пригорнемося до рідної землі
2Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи.
3.У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.
4Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли.
5Видно, знову нам доведеться йти пішки.

6.) Вставне слово має значення послідовності викладу в реченні

1Хвала Богові, я вільна тепер.
2Боже, яка моя мама красива – як на іконі Марія.
3Найвідоміший я у своєму селі після Гоголя, звісно, і після Тараса.
4Улас Самчук вважав, що література покликана, по-перше, відображати життя, по-друге, нести в собі моральну істину, тобто бути повчальною.
5Не сходить сонце на Вкраїні, напевне, й місяця нема.

7. Правильно розставлені розділові знаки в реченні

1Дещо правда, піднялось із тії неслави.
2Це була, так би мовити наша фамільна ворона.
3Одне слово летимо вже через Гімалаї.
4Мужність, як правило – скромна.
5Ось, наприклад, назви нових сортів квітів: тюльпани „Мідний вершник”, „Синій птах”, флокс „Декабристи”.

8. Правильно роставлені розділові знаки в реченні

1Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної і старовинної кладки, а, по-друге, наріжний.
2Либонь запізно зрозумів я, що слово треба берегти.
3Він дивився вбік і, здавалося, нічого не бачив, а можливо не хотів бачити.
4І ось – нарешті вершина.
5Теплий кожух, тільки шкода не на мене шитий.

9. Поширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)

1Тебе я земле всю сходив до краю.
2.О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.
3Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.
4Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.
5Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

10. Непоширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки опущено)

1Бідна волошко чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?
2Так друже мій ми любимо одно: старої творчості додержане вино.
3Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.
4Давай-но серце ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.
5Ні світе мій вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.

11. Однорідними звертаннями ускладнено речення

1Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік!
2О кучері ясні і очі Беатріче, чого ж ви в тьмі моїй неясні і смутні?
3Там в борі вітер листям шевеліє: Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
4Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, згиньте в темній безодні навіки!
5.О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні

12. Правильно поставлено розділові знаки в реченні

1Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.
2Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.
3.Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?
4.О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
5.О, Борисфене, батьку наш і друже, біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх зрушень.​

👇
Ответ:
Dan1yar2255
Dan1yar2255
05.02.2023

Відповідь:

1 питання - 3 2 питання -2 3 питання - 4 5питання - 4 6 питання 1 7 питання 2 8 питання 5 9 питання 3  10 питання2 11 питання 1 12 питання 4

Пояснення:

відповідь зверху

4,6(52 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
marigol0220
marigol0220
05.02.2023

                                       Дружба.

 

   Біля нашого будинку росте горобина.Давно вона росте. Я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. Стара вона та розлога.До неї часто прилітають птахи.Щось щебечуть , розказують їй щось...

   Сьогодні мені приснився сон. Стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.

-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.

-Та ,що там я,- відповіла горобина.-Якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я би й стояла сумна та одинока.

- Та ми ж друзі! І тепер будемо завжди допомагати  один -одному!- весело зачиркали пташеки і полетіли далі.

  Прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.А вони і справді друзі!

4,4(18 оценок)
Ответ:
KaFnaTou
KaFnaTou
05.02.2023
Щедра горобина
 Скакав якось горобчик маленький по снігу - веселий,пісню наспівує.Аж раптом на ньго вовк як кинется! Злякалося пташеня,полетіло,як змогло,не високо,літати як слідує ще не навчилося.Наздогнав вовк  бідолашного горобчика та за крильце - хвать! - і поранив.побігло птпшеня по снігу,а вовк уже близько,от-от і зараз схопить. Раптом трапилася горобчикові на дорозі горобина - велика,росла,і ягідок повно.
- Куди ж ті так біжиш,горобчику? - запитала вона.
 Горнобчик і каже:
- Я,матінько-горобино,від вовка лютого тікаю! Та крильце моє...
 Не встиг горобчик доказати,аж тут вовк уже наздогнав.Горобина його як вдарить гілкою,що у того й сльози з очей.Він кинувся на ненависну горобину,а та як почала його бити гілками,що ой леле! Вицарапала його усього,а той зо страху й втік.
 І тоді добра горобина почала подгодовувати бідне пташеня до самої весни,піклувалася про нього,наче про синочка свого,а коли те одужало,то подякувало воно горобині та й полетіло до родичів.
- І щоб я робив без тебе? - сказав наостанок горобець горобині. - Помер би,мабуть...
4,6(1 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ