Вірш «До моря» Пушкіна Олександра Сергійовича увібрало в себе все краще, що є в його поетичному доробку: багатий зміст, фонетичне майстерність, проникливість, ліричний настрій, високу емоційність.Вірш написаний в 1824 році. За своєю побудовою - це ліричний монолог, Розмова поета з морем. Принцип ліричного монологу, до якого нерідко вдається Пушкін, близький йому. Подача твори в такій формі дозволяє максимально розкритися автору, донести до читача свої думки і думи.Жанр творіння «До моря» - це философическая елегія. В основі її лежать переживання самого поета.
змінити слово або підібрати спільно-
кореневе так, щоб ненаголоиіений го
лосний став наголошеним.
Вимова Написання
/є/-* 1 * 1
[ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и
[ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а
[ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о
[ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х
[ и ] — [ І Ґ ]
[в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й
[ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а
[ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня
[ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о
УВАГА!
Але це правило ми не можемо застосувати до
дієслів, у яких відбувається чергування е — и:
беру — зб и р а ти .__