І. Вільно й широко , розляглися зелені поля, не тіснили їх похмурі ліси не
давили високі гори ,і далеко-далеко сягало око вздовж ланів та невеличких
гайків що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок. (В.Винниченко.)
2.Низькі чорні хмари здавалося стояли нерухомо, але по тому, як вони час
від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з'являлися
можна було здогадатися що хмари біжать. (Григорій Тютюнник.).
3.Мовчала ніч усі мовчали і соловейко задрімав на небі зірочки блищали за
гаєм місяць виглядав. (Л.Глібов.)
4.Виводить натхненно й пронизливо пташка і жаль що пташину ту мову
дзвінку поетам які б не були вони важко в житті перекласти на мову людську.
1) Старший син Кайдаша Карпо бачиться з Мотрею.
Старший - означення, син - підмет, Кайдаша Карпо - додаток,
бачиться - присудок, Мотрею - додаток.
2) Кайдашиха відлежувалася й брехала, що їй погано.
Кайдашиха - підмет, відлежувалася - присудок, брехала - присудок,
їй - додаток, погано - обставина.
3) Вони повертають Мелашку,а свекруха стає трішки добріша.
Вони - підмет, повертають - присудок, Мелашку - додаток,
свекруха - підмет, стає - присудок, трішки - обставина, добріша -
- означення.
4) Дівчина відчула на собі весь гнів старої баби.
Дівчина - підмет, відчула - присудок, на собі - обставина, весь гнів-
- додаток, старої - означення, баби - додаток.