Що подарувало нам сьогодення? Залежність від грошей, модернізацію суспільства, масову еміграцію за океан… Скільки віків український народ домагався права на відкрите існування?! Ми пройшли через війни, тортури, усілякі «Емські укази», революції, голод… І тепер, коли на дворі XXI століття, ми відлучаємося від свого коріння і орієнтуємося на уніфіковану й стандартизовану «масову культуру». Прикро, що навіть у сільській місцевості, де в побуті й заняттях населення збереглося чимало традиційного, зараз царить урбанізація. Чи не парадокс, що син звичайного хлібороба не вміє працювати на полі, а дочка прясти і вишивати?І де ж поділася та любов до землі, яка раніше давала можливість вижити нашим предкам? Прикро, що люди забувають духовні традиції, народні звичаї, пісні, одяг…Адже не кожна країна у світі може похвалитися такими скарбами! Не кожна має таку духовну спадщину! Традиційна етнокультурна інформація може зберігатися тільки передаючись від покоління до покоління, несучи в собі коштовний вантаж. Звертання до традицій не означає нехтування можливостей сьогодення. Тільки осмисливши минуле, дізнавшись витоки своєї культури та історії, можна не тільки чіткіше зрозуміти сьогодення, а й правильно обрати шлях розвитку.
Намою думку як який телефон якщо телефон наприклад як айфон 6 то звісно це розкіш як для мене а якщо простий андроид це необхідність деякі програми допомагають спілкуватись,або допомагають різними іншими речами.Якщо ти десь закордоном ти можеш скористуватись програмою яка називається карти до зорінтуватися на місцевості.На мою думку зараз бабкак моя користується телефоном але він недорогий але є,вона дзвонить до всі і питає як справи,що ви поробляєте хоть і вона дуже далеко,і це дає можливість спілкуватись з нею і це дуже зручно...
