Ознаки весни в неживій природі: 1) Головна ознака весни в неживій природі те, що сонце набагато вище піднімається над горизонтом, ніж взимку. 2) Яскравіше світить і гріє з кожним днем все сильніше. Дні стають довшими. 3) Найбільш помітний ознака настання весни в неживій природі – це танення снігу. 4) Починає танути лід. На річках починається льодохід. 5) Дуже небезпечно ходити по подтаявшему льоду. Не можна затівати ігри на річці під час льодоходу. 6) Коли річки та озера переповнюються водою від розталого снігу, вода заповнює луки, ліси, поля вздовж річки. Це називається водопілля. 7) Від весняного тепла відтане грунт. В ній накопичується багато вологи. Ця волога дуже потрібна рослинам 8) Навесні йде дощ, а не сніг. Недалеко вже й до першої грози.
Ознаки весни в живій природі: a)у житті птахів з приходом весни: повертаються перелітні птахи будують гнізда, відкладають яйця, виводять пташенят Подібні зміни стали можливо т. к. Багато птахи харчуються комахами. А з приходом весни комахи вилазять зі своїх укриттів. Птахам стало більше корму. Розтанув лід на річках і озерах, тому повертаються водоплавні птахи
b)у житті звірів: Звірі линяють – змінюють зимову шубку на літню. Прокидаються від зимового сну ведмеді, борсуки, їжаки, бурундуки. У багатьох звірів навесні з'являються дитинчата.
c)На листяних деревах і чагарниках набухають бруньки; з'являються сережки, сріблясті баранці, квіти, потім з'являється листя. У хвойних дерев змінюється колір кори, хвої. Землю вкриває молода травичка, багато рослини починають цвісти. Зазвичай ранньоквітучі трав'янисті рослини називають підсніжниками.
якщо все коротко написати: Сонце вище, ніж взимку. Дні стали довшими. На вулиці потеплішало. Небо навесні блакитне, високе. Хмари білі, легкі. Сніг і лід тане. На річках льодохід, повінь. Навесні в різні місяці йде то сніг, то дощ. У травні гримить перша гроза. Грунт відтає, на деревах з'являються бруньки, а потім клейкі листочки. Зацвітають первоцвіти. З'являються комахи. Повертаються перелітні птахи. Лісові звірі виводять потомство.
144:
Називний сто со́рок чоти́ри Родовий ста сорока́ чотирьо́х Давальний ста сорока́ чотирьо́м Знахідний сто со́рок чоти́ри (чотирьо́х) Орудний ста сорока́ чотирма́ Місцевий на/у ста сорока́ чотирьо́х322:
Називний три́ста два́дцять два Родовий трьохсо́т двадцяти́ (двадцятьо́х) двох Давальний трьомста́м двадцяти́ (двадцятьо́м) двом Знахідний три́ста два́дцять (двадцятьо́х) два (двох) Орудний трьомаста́ми двадцятьма́ (двадцятьома́) двома́ Місцевий на/у трьохста́х двадцяти́ (двадцятьо́х) двох69:
Називний шістдеся́т де́в’ять Родовий шістдесяти́ (шістдесятьо́х) дев’яти́ (дев’ятьо́х) Давальний шістдесяти́ (шістдесятьо́м) дев’яти́ (дев’ятьо́м) Знахідний шістдеся́т (шістдесятьо́х) де́в’ять (дев’ятьо́х) Орудний шістдесятьма́ (шістдесятьома́) дев’ятьма́ (дев’ятьома́) Місцевий на/у шістдесяти́ (шістдесятьо́х) дев’яти́ (дев’ятьо́х)435:
Називний чоти́риста три́дцять п’ять Родовий чотирьохсо́т тридцяти́ (тридцятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х) Давальний чотирьомста́м тридцяти́ (тридцятьо́м) п’яти́ (п’ятьо́м) Знахідний чоти́риста три́дцять (тридцятьо́х) п’ять (п’ятьо́х) Орудний чотирмаста́ми тридцятьма́ (тридцятьома́) п’ятьма́ (п’ятьома́) Місцевий на/у чотирьохста́х тридцяти́ (тридцятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)