У якому рядку правильно утворено форми ступенів порівняння? * А Вужчий, більш тепліший, триваліший; Б ласкавіший, порожніший, активніший; В менш яскравий, скромніший, презліший; Г рідніший, багатший, більш сміливий. Оберіть складні прикметники, які пишуться через дефіс (дві відповіді) * А східно/український, життє/здатний, чотири/кутнний, хіміко/терапевтичний; Б термо/гідро/динамічний, напів/свідомий, дво/мільйонний, україно/мовний; В хіміко/технологічний, військово/стратегічний, військово/лікарський, південно/західний; Г механіко/математичний, соціал/демократичний, квадратно/гніздовий, партійно/політичний. Вкажіть відносні прикметники * А якісний, лисячий, ведмежий, сонячний Б зимовий, річний, волошковий, вічний В зміїний, веселий, розумний, бойовий Г радісний, сметанковий, сміливий, батьківський Літеру є треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка * А га..вий, ясен..вий Б січн..вий, борщ..вий В левко..вий, насінн..вий Г мігрен..вий, помаранч..вий Д пол..вий, матч..вий Правильно утворено форми ступенів порівняння всіх прикметників ОКРІМ * А смачніший, солодший над усе, кругліший, щонайсвіжіший Б більш потужний, освіченіший, найкоротший, дешевший від усіх В більш легкий, найстаранніший, найбільш яскравий, тонший Г приємніший, важчий над усе, жовтіший, менш лагідний
1. Дружний – дружній
Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає.
Дружний – пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз’єднаний. Уживається зі словами: загін, колектив, народ, рід, сім’я, сміх, спів, весна, праця, робота, звучання, сходи озимини і т. ін. Похідне – дружно.
Дружній – приязний, приятельський, доброзичливий, дружелюбний. Протилежне – ворожий. Уживається зі словами: контакт, зв’язки, взаємини, стосунки, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, тон, шарж, до зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори тощо. Похідне – дружньо.
2. Про прикметники дружний і дружній теж писав Борис Антоненко-Давидович, наголошуючи, що через звукову подібність їх часто плутають і ставлять не там, де слід: “Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди”; “Передайте мій дружний привіт усім товаришам”.
Письменник пояснював, чому в цих реченнях прикметники треба поміняти місцями. Бо дружний – то одностайний, той, який має спільні інтереси з іншими: “Тут ми самі, дружною силою, можемо собі до ван Франко). Іноді це слово означає “широкий, нестримний: “Весна була рання, дружна” (Зінаїда Тулуб). А дружній – приязний, народжений дружбою: “Дружня розмова” (Панько Куліш).
На жаль, до таких порад мало прислуховуються. І сьогодні згадані слова часто вживають у невластивому їм значенні.