А, на думку італійського соціолога Ново Дізіонаріо волонтер – “це громадянин, який вільно, а не для того, щоб продемонструвати свої моральні зобов’язання чи законні обов’язки керується ідеєю суспільної та приватної солідарності. Волонтер, одного разу показавши здатність виконувати свої громадянські та власні обов’язки, надалі переходить в цілковите розпорядження суспільства, сприяє рішенню місцевих проблем надаючи пріоритет відвідуванню бідних та знедолених ”
Зараз волонтерство – потужний соціально-суспільний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень державних соціальних установ. Поняття “волонтер” і “волонтерство” є дуже широким.
В основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорислива, у більшості випадків анонімно виконувати роботу на благо інших. Тобто, частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. Однак, термін “волонтерство” означає передусім діяльність на основі добровільної волі.
На думку І.Д. Звєрєвої, волонтерський рух – це доброчинна робота, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот та суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну до та послуги інвалідам, хворим особам та соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером. [7, c. 25]
В Законі України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” визначено, що волонтерський рух – добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має соціально корисний характер.
Волонтерський рух – це природно, і можливо він тільки у вільному, незалежному демократичному суспільстві. Служіння суспільству виховує громадянські почуття, а волонтерський рух, зокрема, є оптимальною умовою прояву альтруїзму гуманності для самореалізації та самовдосконалення людини будь-якого віку.
Волонтерський рух – це рух по наданню безкорисливої до тим, хто її потребує. Під цим поняттям розуміють волонтерські дії, як на місцевому, так і на державному рівнях, і разом з цим, як двосторонні та міжнародні програми. Волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країн. В рамках національних програм і програм ООН сприяють розвитку гуманітарної до технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру.
Волонтери не отримують матеріальної до у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше – розвиток власних здібностей, моральне задоволення, відчуття власної необхідності тим , хто потребує до відчуття, що вони приносять користь, отримують нові знання. Скільки в світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи.
У сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Символ волонтерів України – жовтий колір вбрання – означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ кращим.
Так, як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь у одноразових акціях, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у зміцнені позиції добровольців та формування позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтер
Ступені порівняння:
Мілий - міліший - найміліший
Чорний - чорніший - найчорніший
Дужий - дужчий - найдужчий
Жорстокий - жорстокіший - найжорстокіший
Густий - густіший - найгустіший
Холодний - холодніший - найхолодніший
Відомий - відоміший - найвідоміший
Зручний - зручніший - найзручніший
Гіркий - гіркіший - найгіркіший
Чіткий - чіткіший - найчіткіший
Рідкий - рідший - найрідший
Великий - більший - найбільший
Солодкий - солодший - наймолодший
Далекий - дальший - найдальший
Спокійний - спокійніший - найспокійніший
Короткий - коротший - найкоротший
Мудрий - мудріший - наймудріший
Дзвінкий - дзвінкіший - найдзвінкіший
Тяжкий - тяжчий - найтяжчий
Тихий - тихіший - найтихіший
Глибокий - глибший - найглибший
Старий - старіший - найстаріший
Красивий - красивіший - найкрасивіший
Широкий - ширший - найширший
Здоровий - здоровіший - найздоровіший.
Не так давно, рік-два тому назад, я стверджував, що не знаю, що таке бути щасливим, тому що не знаю, що таке щастя, і не відчував його.
Чому я так казав - не знаю, але, напевно, для того, щоб отримати якусь частину уваги та співчуття, мовляв «бідна людина не знає, що таке щастя». Соромно... Дуже... Вибачте!
А, можливо, боявся труднощів. Адже щасливим бути важко. Люди забули про щастя, тому бачать у моїй посмішці риси божевілля. Тікають, як від усього незрозумілого.
Постійний поспіх заполонив світ. Усі кудись спішать, підозрюю, що хтось навіть за щастям. А навіщо?Людство саме створило час, для того щоб «присвоїти мить між минулим і майбутнім».
А час заполонив. Живемо секундами, годинами, роками. Постійно намагаємось обігнати Його.
Насправді потрібно лише зупинитись і задуматись: щасливою називають ту людину, у якої немає годинника. Не тому, що вона викинула час із свого життя, а тому, що вона не метушиться, не поспішає. Не спізнюється жити.
Я й зараз не знаю, що це таке, на що можна було б вказати пальцем. Але я знаю, що щастя - дуже проста річ, яку не потрібно шукати у якихось грандіозних подіях. Ми шукаємо щастя, прагнемо до нього. Хтось знаходить його у крихкому кришталі, хтось у терпкому вині, хтось у блискучій кар'єрі, хтось у міцній вірі. Та насправді це не щастя, а, лише, його замінник, «напівфабрикат», який на деякий час створює ілюзію справжності.
Щастя поруч з нами, а ми не відчуваємо його. Ми звикаємо до нього і думаємо, що так і треба. Та це ж не так!
Ми не вміємо бачити щастя у простих речах: весняному сонці, літньому, блакитно-прозорому небі, осінньому, вітряному дощі, зимовому, пухнастому снігу; у сонячному ранку і багряно-червоному вечорі. У повсякденній буденності і щохвилинній неповторності. У посмішці незнайомки(чи незнайомця), у погляді мами, у присутності(навіть духовній) друга.
У слові «щастя» немає літери «м» - воно не буває «маленьке» і «моє». Щастя тихенько прокрадається у вашу душу і розливає там радість і спокій, любов і переживання, печаль і посмішку і втікає. Ми не можемо його затримати, лише зрозуміти і насолодитись. Проте головне - встигнути поділитись ним ще з кимось.