Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
1.
А. «Чого зажурився, мій любий козаче?» – питає дівчина вродлива (Леся Українка).
2.
Г. І, може, в тихій твоїй хаті я буду знову розмовлять з тобою (Т.Шевченко).
3.
В. Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.
4.
Г. Уява поета малювала таку картину:
Летим. Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Е. В. Сухомлинський зазначав, що «любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова».
5.
А. Ти мене поклич і я тебе почую (О.Ткач).
Д. Рушники і плахти мов щасливий спогад дитинства (І.Цюпа).
6.
Г. Стала мати перед дітьми. Обох затулила.
— Не дам! Бийте мене... Не дам, людоїди! (О.Довженко).
Д. «Не біда – поет відмовив – як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не повернеш».
7.
Дарина вийшла з хати, але поминувши будинок, попрямувала в сад (М. Старицький).
8.
1. А: «П!» Ґ
2. «П? – а. – П!» Б.
3. «П?» – а. Г
4. «П, – а, – п». В
Тихо попідтинню йшов хлопець чорнявий.
'Тихо' та 'попідтинню' - обставини, представлені прислівниками, дієслово 'йшов' - присудок, іменник 'хлопець' - підмет, прикметник 'чорнявий' - означення.