Переписати у робочий зошит, розставити розділові знаки, виписати речення з
різними видами зв’язку та виконати їх синтаксичний розбір
Ми сіли в широкий плаский човен позичений у сторожа спортивної
бази і дружно відштовхнулися від берега. Виповнена весняною водою
яка все ще прибувала ріка взяла нашу посудину на жовто/синю хвилясту
спину і стиха але владно понесла нас за течією. З піднятих весел (з/с)
крапувала вода а ми бе(з/с)шелесно мов уві/сні пливли серединою ріки з
лабет міста що тисячооко проте бе(з/с)ило стежило за нами з пагорбів.
Ми проминули спортивні бази з блакитно/зеленим пагінням пр(и/е)
ланцюгових човнів міський причал гори вивантаженої з барж на берег
крейди тополи(н/нн)ий гай з цятками воронячих гнізд у гіллі. І вже
сріблясто/синя неозорість залитих повінню луків відкрилася очам і вже
мереживна дуга повислого над річкою залізничного мосту мріла в небі а
ми все ще мовчали заворожені видивом висрібленої у сонці безмежно ро
(з/с блакиті.
Хліб завжди цінується українцями. Усі розуміють, що без хліба людину чекає голод.
Про нього складено багато прислів'їв та приказок. Він усьому голова. Хлібом-сіллю на вишитому рушнику гостинні українці з давніх часів зустрічають дорогих гостей. Вміють випікати смачні та запашні короваї, хлібини, калачі. Наші предки ніколи не залишали на столі крихти хліба. Коли падала хлібина, піднімали її й цілували за життя, що на ньому тримається. Бо зернові рослини, які дають хліб, смачною випічкою та кашами годують людей, а кормом - домашню худобу.
До хліба повинне бути дбайливе ставлення.