Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Щодня безліч людей мають справу із засобами масової інформації: читаючи свіжу газету, слухаючи радіо дорогою на роботу або ж переглядаючи вечірні новини. Нам цікаво, що відбувається навколо нас та у світі, але далеко не всі мали б змогу бути в курсі новин, якби для цього не працювали журналісти.
Робота медійника виснажлива й відповідальна, адже важливо донести інформацію якнайшвидше і без жодної похибки, бо неточність може спотворити суть повідомлення.
Досить часто журналісти опиняються першими в центрі трагічних подій, де вирують стихійні лиха, відбуваються теракти та йдуть війни. І дуже важливо не лише вберегтися від можливих небезпек, а й встигнути першим передати новини читачам, слухачам та глядачам, бо найвища нагорода для журналіста – це коли його матеріали читають, слухають, дивляться, чекаючи наступних.
Журналістика мене приваблює своєю різноманітністю. Це – професія, котра робить кожен робочий день не схожим на інший. Робота у засобах масової інформації дає можливість розвиватись, удосконалюватись, роблячи це не лише для себе, а й заради читачів.
Вважаю, найвищого рівня у професії можна досягти лише тоді, коли читачі безпомилково визначатимуть твої публікації, навіть не дивлячись на ім’я автора, що підписане під статтею чи репортажем.
Смішний, весела, червоне, голубий, тихий, гостроносий, мале, тонка.