1. Дієсловами є всі слова рядка *
1).читати, читання, читанка, прочитаний
2).збентежений, збентеженість, бентежити, бентега
3).співати, танцюючий, полірувати, граючий
4).сумувати, тужити, печаль, сумний
2. Формами дієслова є всі слова рядка *
1).їздити, їжджений, їзда, їздив би
2).нагромаджувати, нагромаджений, нагромаджено, нагромадження
3).шукати, знайти, знайдений, шукаючий
4).досягти, досягнутий, досягнуто, досягнення
3. У неозначеній формі всі слова рядка *
1).розширюватися, свистіти, марить, робитиме
2).зсунути, зсувати, зсунув, зсунувся
3).молоти, колоти, полоти, кликати
4).клеїти, перелякати, перелякається
4. Неозначена форма дієслова є в реченні *
1).Осінь ходить,яблука золотить
2).Ходімо краще вечеряти після такого труду
3).Дихаємо на повні груди, дивимося далі
4).Не раз у сні являється мені, о люба, образ твій
5. Усі дієслова належать до особових форм у рядку *
1).спатимеш, хворіють, турбуватися
2).сиджу, бачиш, купуватиму, біжать
3).видніється, дивишся, любити, летить
4),ходиш, готую, притиснути, вступатимеш
6. Усі дієслова безособові в рядку *
1).занесло, не стало, розвиднюється, дихало
2).смеркає, замело, зробило, віднесло
3).хочеться, живеться, бракує, нудить
4). гнітить, хочеться, кличемо, відпочиває
7. Неправильно утворено форму першої особи однини в рядку *
1).лазити - лажу
2).возити - вожу
3).їздити - їзджу
4).ходити - ходжу
8. Помилку в особовому закінченні дієслова допущено в реченні *
1).Іноді мене навіть будять пісні пташок
2).Згаїш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину
3).Як вийдеш уранці на двір, то так наче слухаєш якийсь дивний концерт
4).Мово, ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої
9. Складіть кілька речень, щоб у них було вжито форми минулого, теперішнього та майбутнього часів...
Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.
І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.
Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко:
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне.
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!
Объяснение: