с тестом Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):
а) Надворі пахне молодим осокоровим листям;
б) Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом;
в) Під високими осінніми зорями затихають оселі;
г) В гарячий літній день ліс на горах сяє.
2. Однорідними підметами ускладнено речення:
а) Любив дід гарну бесіду й гарне слово;
б) І Волги плин, і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси;
в) І день, і ніч, і тисячі ночей вам за цю Шахерезаду;
г) Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і уста.
3. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні:
а) Ніч була хоч і зоряна але темна;
б) І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать;
в) І так і сяк намагався їм до а не виходить:
г) Нічний б життя ведуть і сич і сова.
4. Правильно поставлені розділові знаки в реченні:
а) Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята;
б) Шумить і шепоче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка;
в) На Колимі запахло чебрецем, і руто-м’ятою, і кропивою;
г) А чи не занадто я славословлю старих своїх коней і село, і стару свою хату?
5. Прочитайте речення.
Дівчина кинулась (1) затряслася (2) схопилась, щоб утікати (3) та, висипавши на землю квітки з фартушини (4) знову опустилась на траву (5) і стала обома руками гарбати й кидати у фартушину польове добро.
Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5
6.Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них - тире в реченні:
а) Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і традиційні верби і калина все батьківське але й синівське теж;
б) Луки і ліси під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста горять на виставці краси;
в) Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві;
г) Річки трави дерева птахи люди усе навколо сповнене весняної пружної сили.
7. Вставним словом ускладнено речення::
а) Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря;
б) Тиша стояла якась неспокійна, а світле безмежжя здавалося крихким;
в) Раптом земля затряслась і ось-ось здавалося будинки заваляться;
г) Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощик осені.
8. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
а) Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов;
б) Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний;
в) Вже, сказати правду, і я немолода, але ж і дячиха - красуня;
г) Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.
9. Установіть відповідність
Значення вставного слова Приклад
1 джерело інформації а) Ці поеми, мабуть, помилково адресовані читачам молодшого віку;
2 активізація уваги б) І найвища, по-моєму, краса – це краса вірності;
3 емоційна оцінка в) Дорога мене нітрохи не втомлює, навпаки, я в ній відпочиваю;
4 зв'язок думок г) На диво, уже кілька ранків безвітря, море спокійне й лагідне;
д) Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи.
10. Не ускладнено звертанням речення:
а) Годі вам, гурт молодих і прихильних, марні слова промовлять;
б) Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла;
в) Старі дуби вам за осінь, за відлітання радості і птиць;
г) Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!
11. Правильно поставлено розділові знаки в реченні:
а) Ой, не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі;
б) Ой, не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі;
в) Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі;
г) Ой не крийся, природо, не крийся, що, ти, в тузі за літом, у тузі.
Демосфен жив у епоху, коли закінчувався період народоуправління. Він намагався зберегти віджилки лад і своїм життям заплатив за вірність переконанням та ідеалам. До наших днів дійшло тридцять промов Демосфена, зокрема найвідоміша — про жінок. Жодна з них не є плодом імпровізації, а результатом тривалої, скурпульозної праці, покладеної на віднайдення теми, її розвиток, схематизацію плану, на відпрацювання стилю, шліфування виразів.
Великий трудівник Демосфен цілі ночі проводив за роботою, тому його недруги говорили, що промови Демосфена тхнуть лампадним маслом, яке він спалював у величезній кількості. Але такі твори здавалися свіжими й чарівними, ніби щойно вилились із грудей: вони були наповнені життям, емоціями і, як творіння Фідіаса, не мали на собі жодних слідів різця.