Сонце щойно визирнуло з-за обрiю, тiнi вiд дерев довжелезнi, вони були б безконечними, коли б не занурились у Ясне озеро. 2. Семиметрове робоче колесо турбіни, розташоване всередині статора, з'єднане довжелезним валом з генератором електроенергії. 3. На щастя, червоний колір уже скінчився, бо скінчилися казенні будівлі й почалися звичайні, вбогі обивательські халупи, довжелезні недоламанi паркани, тини... 4. Дуже радий, дуже радий, - нарешті урвав мовчання Філіппов. 5. Ти побачив під крислатою ялицею, ?посадженою? білявого кучерявого парубка, що лежав і був блідий дуже, без кровинки на лицi. 6. Ніна виявилася дуже балакучою і цікавою, весь час допитувалася, скільки у Володі вдома корів. биків, землі. 7. Надворі посвітлішало: мiж крижинами хмарин обережно пропливає місяць, і його зеленаве промiння виплiтає на засніжених деревах і землі рухливі неводи. 8. Господар, зворушений, що вперше в житті військові заговорили до нього зрозумілою мовою, а один сказав навiть кілька слів по-украïнськи, метнувся до хати і виніс зеленкувату граначасту пляшку. 9. Будиночки бiлi, вкриті кольоровою черепицею, де-не-де просвід?? часу тонким шаром моху, що надає iй зеленкуватого відтінку. 10. Він був блідий і згорблений, під очима нависали зеленкуваті капшуки, але вуса, як і завжди, хвацько закручені, стирчали догори.
загублена хустка багато років тому я загубила хустинку яку подарувала мені мати.такі подарунки треба цінувати, але я не догледіла й загубила хустинку.вона мені дуже бо була мого улюбленого рожевого кольору. і ось сьогодні я знайшла її ! знайшла ту саму загублені хустинку! вона була на тому самому місці де я її і загубила.саме там біля нашої сільської криниці я її і знайшла! я не знаю як так вийшло тому що кожного дня ідучи до школи я уважно оглядали криницю. це просто диво якесь! хоча я думаю хтось взяв додому мою хустку але потім повернув її на місце, дякую тій людині хто поклав хустку саме туди.а коли я прийшла додому і розповіла мамі про те де і як я знайшла загублені хустку вона промовила: -вірь у дива,дитино моя.