И забиваю мир, и в сладкой тишине Я сладко усиплен… О. С. Пушкін. Пушкін «начало всіх начал», він цілий світ російської душі, багатої і баламутної, бентежної і ніжної. Великий поет відобразив різноманіття російського життя першої чверті дев’ятнадцятого століття. Він говорив про свободу, викриваючи кріпосне право, «тиранів світу», був співцем дружби і любові. Важливе місце в його творчості займають ліричні вірші про природу. З дитячих років Пушкін гаряче любив рідні російські пейзажі, любив сільську тишу, простори рідної країни. Поет за натурою, він чуйною душею сприймав навколишній світ. Сво думки, почуття він висловив у своїх чудових творах. У ранній період своєї творчості він малює природу в романтичному дусі, наприклад, у вірші «До моря» (1824 р.). Він був написаний напередодні від’їзду поета з Одеси. У ньому зображення моря дано в романтичному ключі. Воно здається поету втіленням неприборканої і вільної стихії, могутності і краси. Поет міркує про свою долю вигнанця (він був у засланні), про долю народів взагалі:Судьба людей повсюду та же:Где благо, там уже на стражеИль просвещенье, иль тиран.
Ми всі, тобто люди, що живуть у третьому тисячолітті, звикли до ідеї, що життя є великою цінністю. Але так було не завжди.
Гуманізм та сприйняття людського життя як найвищої цінності є порівняно недавнім надбанням людської цивілізації.
Наприклад, в античному світі з цого високою культурою "зайвих" дітей просто вбивали. Рабів не вважали за людей і теж могли вбити, якщо, наприклад, раб був хворий або старий. Або навіть просто так, бо раб був річчю, а не людиною, і його життя належало власнику. І все це сприймалося у суспільстві як належне.
У Середні віки смерть взагалі була звичним явищем - війни, епідемії, тяжке життя простого люду, нерозвиненість медицини та низький рівень гігієни призводили до того, що у середньому люди тоді жили погано та недовго. Влада вищих класів над нижчими була майже абсолютною: представники дворянства могли вбити залежного селянина, і нічого б їм за це не було. Життя бідної та залежної людини було майже нічого не варте, і це сприймалося у суспільстві як належне.
Навіть у минулому сторіччі було кілька періодів, коли життя мільйонів людей було нічого не вартим. Таким чином, нам дуже пощастило жити в часи, коли життя будь-якої людини вважається цінністю, принаймні у більшості стран світу.
Читать полностью: http://tvori.com.ua/shkilnij-tvir-na-temu-kartini-ridno%d1%97-prirodi-u-lirici-o-s-pushkina/#ixzz3z2Ltdany