На мою думку, дев'ятикласником бути не складно, але і не легко.
По-перше, дев'ятий рік навчання - це майже доросле життя, це складний та відповідальний вибір майбутнього. По-друге, у дев'ятому класі дуже велике навантаження: багато нового матеріалу, поглиблене вивчення деяких предметів, підготовка до екзаменів.
Але з іншого боку, дев'ятий клас не складний, порівнянно с одинадцятим, або навіть з універсітетським курсом. Учні ще мають змогу відпочити після занять, відвідати гуртки, зайнятись тим, що подобається.
Отже, дев'ятикласникам і легко, і складно під час навчання. Найголовніше у будь-якому класі - це відповідально ставитись до навчання, не накопичувати боргів до кишені та усе вчити.
Ви знаєте, от зараз ми не замислюємось над часом, проте він не перестає пливти. Зараз ми молоді, та час пройде і ми вже будемо старими, слабкими. Я дуже часто замислююся над питанням: «Чому дорослі кажуть, що краще і легше бути молодим?». Та чи дійсно це так?
У цій ситуації є плюси та є мінуси. Але «Добре» перемагає. «Молодість» - це і час дитинства, і час юнацтва. Найкраще в цьому - сила , чистість духу і, звичайно, батьки. Вони поруч, вони до ти відчуваєш себе потрібним. Вони- твої янголи-охоронці. Тримай їх у своєму серці міцно-міцно, вони там назавжди. У молодості у нас завжди багато страхів. Багато з них ми придумуємо самі, вони живуть лише у нашій голові. До цього року я думала, що страх - це страхіття з фільмів жаху, темрява, висота. Але зрозуміла: найбільший страх - це почути дзвоник уночі. Почути у слухавці тремтячий голос і зрозуміти, хтось пішов. Назавжди. На небо.
У молодості наші почуття яскраві, живі. Досить придумувати собі проблеми! Їх просто не існує. Погана оцінка не привід мучитися! Вивчи матеріал на наступний раз, перекрий цю оцінку. Не бійся нового, відкривай для себе цей складний, проте цікавий світ. І скоро ти станеш «високим».
У молодості важко стримувати свої емоції. Так і хочеться накричати на когось. Та навіщо це? Ти просто зіпсуєш собі життя. А воно єдине.
Я зі певністю можу сказати, що бути молодим легко, цікаво, неймовірно! Бережи ці кришталеві моменти, шукай нове, цінуй родину і ніколи, чуєш, ніколи не дозволяй собі підіймати руку на старших.
На завершення хочу сказати: діти - майбутнє країни. Ми – майбутнє! Та ми як квіти колись зів’янемо. А наступне покоління - стане новими садом. Новим садом життя!