Дивовижна історія життя, де були і пил сільських вулиць, і блискучі оперні зали Європи, і радість зустрічей, і гіркота втрати застигла в сяйві теплої бронзи на одній із старих вулиць півтисячолітнього міста Галичини все це – незабутній силует пам’ятника Соломії Крушельницької (1872 – 1952).
Адже місто, де юна співачка починала свій шлях у огортаючому муарі нот (перші свої професійні кроки майбутня примадонна починала в гімназичному хорі “Руська бесіда”, де в одинадцятирічному віці відбулося її дебют на великій сцені) не міг забути про свій золотий голос.
Потім всього за три роки (з 1891 по 1893) будуть закінчена з відзнакою консерваторія Галицького музичного товариства у Львові по класу оперний спів та фортепіано, головна партія в ораторії Генделя “Месія”, срібна медаль на публічному конкурсі, навчання в Мілані у блискучого педагога професора Фаусти Креспі, які стануть лише сходинками до вершини оперного Олімпу світу.
Вот
Объяснение:
Один бежит, другой – лежит, третий – кланяется. (Река, берега, трава).
Один льет, другой – пьет, третий – зеленеет и растет. (Дождь, земля, растения).
Четыре братца друг за другом бегут, все никак не догонят. (Колеса).
Два братца купаются, а третий – насмехается. (Ведра и коромысло).
Лежит брус на всю Русь. На нем 12 гнезд, в каждом гнезде по 4 птицы. (Год).
Четыре братца под одним шатром стоят, одним поясом связаны. (Стол).