На сьогоднішній день можна з впевненістю стверджувати, що Інтернет став невід’ємною складовою нашого життя, існування нашої урбаністичної цивілізації. Навіть ті, хто був супротивником використання досягнень сучасних технологій у нашому повсякденному житті сьогодні побачили ту користь, яку приносить людям Всесвітня павутина. Та констатувати, що новітні технології викликають однозначну реакцію у наших сучасників, представників різних соціальних та вікових верств населення, ніяк не вірно. Лише той, чия професійна діяльність чи повсякденне життя пов’язані з використанням досягнень комп’ютерних технологій, добре розуміє, наскільки суперечливі можуть бути оцінки такого явища, як Інтернет. З одного боку це:
Більш, ніж технічне середовище Інструмент для самовираження. Революційно нове явище, яке прийшло на зміну традиційним засобам тиражування і публічного поширення інформації. Осередок вільних від цензури прогресивних ідей, своєрідна Мекка свободи слова та інтелекту. Надзвичайно велика бібліотека. Нове великомасштабне і легкодоступне джерело знань. Зручний засіб самоосвіти.З іншого боку Інтернет – це:
Такий собі “фоновий шум” інтелектуальної людської діяльності. Засіб безконтрольної пропаганди. Місце, засиджене любителями порнографії, недоброякісної реклами та легкої наживи. Інформаційний смітник. Засіб програмування дітей і підлітків, який перетворює їх в віртуальних монстрів.Можна було б ще довго перераховувати достоїнства та недоліки Всесвітньої павутини, але вище перелічені чинники досить повно представляють різноманітну палітру думок сучасного суспільства про Інтернет. Сьогодні людство вже вкотре вирішує, наскільки гарно і наскільки погано те, що Інтернет проник в усі сфери нашого життя. Прихильники впровадження новітніх технологій у наше життя акцентують увагу на тому, що Всесвітня павутина надає змогу отримати доступ до будь-якої інформації, доступ до цінностей культури і мистецтва, доступ до величезної кількості наукових, художніх і розважальних матеріалів. Але в той же...
час Інтернет надає доступ до інформації, яку можна вважати небезпечною або розпусною, інформації, яка може негативно впливати на психологічний стан молодого покоління.За впровадження Інтернету сьогодні виступають технічні фахівці та представники професій, яким існування Інтернету значно полегшило робочий процес до до досягнути кращих результатів у своїй діяльності. Не менш популярним та незамінним Інтернет став для тих, хто займається самонавчанням та прагне підвищити свій науковий та загальнокультурний рівень. І звісно, незамінним він став як надзвичайно зручний засіб різноманітних розваг, доступ до яких може отримати будь-хто.
Проти Інтернету виступають ті, хто хвилюється за здоров’я майбутніх поколінь, бо щоденне спілкування з комп’ютером погано впливає на стан організму, до того ж зменшується час, який люди раніше витрачали на фізичну працю та зайняття спортом. Крім того, Всесвітня павутина значно зменшила живе спілкування та замінила його на спілкування у всіляких чатах та на форумах. Те ж саме можна сказати при книжки та театр.
Той, хто любить читати, ніколи не проміняє звичайну книжку не бездушний монітор комп’ютеру. Бо електронні сторінки ніколи не замінять насолоди від перегортання паперових сторінок. Неможливо відмовитися від запаху тільки надрукованої книги та від змоги читати її у будь-яких умовах. Не замінить Інтернет і театру, бо цій вид мистецтва перш за все базується на присутності глядацької аудиторії, яка і створює надзвичайну атмосферу, поєднуючи актора с глядачем. Лише живе спілкування, лише знаходження в театральному залі дозволить в повній мірі зрозуміти творчі задумки режисера та акторського колективу. Тому я вважаю, що яким би розвинутим не став Інтернет, які б технології не приходили на до користувачам, звичайне телебачення, театр та книги Всесвітня павутина ніколи не
Ми не маємо відваги бути вільними. Бо бути вільним – це означає бути відповідальним. Ми говоримо про свободу, тішимося свободою, бажаємо свободи, підкреслюємо своє бажання свободи, але насправді боїмося її».
Права людини витікають з її гідності. А гідність має кожна людина тільки тому, що вона людина. І саме гідність допомагає людині відстоювати свої права і перш за все – свою свободу. Свободу бути собою, свободу від будь-яких форм дискримінації. Вільна особистість не потрібна владі. Бо вона може нагадати владі про те, що держава і влада існують для людини, а не людина існує для держави. Про те, що права людини – це і є межі влади по відношенню до людини.
І сьогодні в Україні є проблема. Це – страх. Ми не вміємо відстоювати своїх прав, ми боїмося це робити. Ми боїмося влади, ми чекаємо від неї дозволів. Чекаємо, коли влада почне забезпечувати наші права. Цей страх живе в усіх нас. Страх, який ламає людину, змушує підкорюватися, принижує. Ми не просто продаємо свій голос на виборах, ми продаємо свою гідність. Але людина не повинна дати себе зламати, повинна жити відповідно до своїх переконань, усвідомлювати власну гідність.
І саме права людини надають нам сили, щоб подолати цей страх. Мене ніхто не захистить крім мене самої. Я людина. Я повинна подолати свій страх, свою пасивність, я відповідальна за своє життя і життя своєї країни.
Звичайно, це важко. Але це потрібно зробити. Необхідно почути голос свого сумління, необхідно знайти однодумців і підтримати тих, хто вже розпочав цю боротьбу за свої права, за свою свободу. У 1990 році так зробили студенти в ході Революції на граніті. І в 2004 році українці також згуртувалися на Майдані під час Помаранчевої революції. В усьому світі українці відомі як борці за гідність і свободу, справедливість і права. Тільки в Україні є пам’ятник Праву - Магдебурзькому праву. Та по-суті, це - пам’ятник свободі. Магдебурзьке право – це не тільки право міського самоврядування, це - свобода від влади землевласника, свобода від влади.
І події 2014-2015 років довели, що саме гідність, свобода, відповідальність є основною складовою характеру українського народу. Революція гідності створила сучасну українську ідею – ідею гідності і свободи. А значить і ідею прав людини. 94 дні і ночі протесту, 94 дні і ночі боротьби. Громадянський подвиг людей, які вийшли відстоювати свою гідність. Та це тільки початок.
Сьогодні ми маємо унікальну можливість – побудувати нову Україну. І я вірю, що це буде країна, в якій є повага до прав людини. Країна, в якій всі громадяни матимуть відвагу бути вільними та відповідальними. Тільки вільні можуть творити майбутнє, тільки вільні дивляться не назад, а вперед.
Я маю право бути вільною!
Объяснение: