Объяснение:
Шкільна освіта зосереджена на оволодінні гуманітарними й точними науками. На уроках дитина може дізнатись багато нового. Однак про те, як треба вчитись, як підвищувати ефективність навчання і зробити так, щоб усе було простіше й цікавіше, більш запам'ятовувалось і надовго зберігалось у пам'яті, швидше за все, дитина так і не дізнається. Принаймні не у школі.
Тому варто показати дитині, що велике значення має те, коли вчитись, в яких умовах, що навчання під акомпанемент телевізора або гучної музики не буде ефективним і що перерви у вивченні нової інформації не менш важливі, ніж час підвищеної концентрації уваги. Але, як показує досвід, найбільш типова стратегія навчання полягає в багаторазовому читанні тексту, спробах запам'ятати його «слово у слово» без глибокого розуміння змісту, у вивченні великої кількості матеріалу за один раз, відсутності повторень і недостатній кількість сну – і це всього лише частина найтиповіших помилок.
То ж як, власне, має виглядати ефективне навчання?
По-перше, необхідно пояснити дитині, що навчання не є процесом відтворення, в якому мова йде тільки про те, щоби «вгризатись» у заданий матеріал. Як показують численні дослідження, чим більше ми вкладаємо у вивчення своєї уяви, чим більше почуттів та емоцій залучається до процесу запам'ятовування, тим ефективніше буде навчання. Участь у процесі навчання уяви призводить до того, що розум запам'ятовує інформацію у двох «кодах» – вербальному й візуальному (образному), що значно підвищує ймовірність запам'ятовування.
Як довів невролог Манфред Спітцер у своїй книзі «Як мозок учиться», надзвичайно важливим питанням є включення у процес навчання емоцій, що суперечить стереотипному поділу на інтелект та емоції і свідчить про їх синергію у процесі пізнання. «Найбільш тривало й міцно зберігається в пам'яті та інформація, яка була отримана в позитивному емоційному контексті», – стверджує вчений. У процесі запам'ятовування дуже корисним інструментом також є так званий ефект «стосовно мене». Він полягає в тому, що легкість запам'ятовування, а також міцність знань тим більше, чим більше засвоюваний матеріал стосується безпосередньо нас самих і нашого досвіду.
1) Більше варта поваги інтелектуальна праця.
Аргументи:
Інтелектуальні знання довше здобуваються і більше ціниться людьми, адже саме вони просувають медицину, it-сферу, дослідження стародавніх рукописів. Взявши до уваги it-сферу, люди можуть розробити та сконцтруювати роботів, які будуть виконувати фізичку працю. (На даний момент, є такі прилади, як розумний пилосос, розумний дім, автомобіль без водія) І фізична праця просто знецінюється.
Статистика показує, що найкраще інформацію засвоюють діти, а чим старша людина стає тим їй важче (але теж цілком реально вивчити той чи інший предмет), але фізично вона може працювати в будь-який момент.
2) Сім'ю можуть руйнувати моральні якості або матеріальні достатки.
Аргументи:
Сім'я не здатна прогодувати себе, дітей (можливо тварин) і із-за цього в сім'ї хаос, всі голодують, не мають, що вдіти.
Жінка/чоловік не довіряють один одному, ревниво ставляться до всього оточення партнера, часто не зважать на думку партнера та із-за цього сваряться. В результаті вони можуть розвестись, залишивши дитину одну
3) Важливо знати свій родовід, тому що ти пізнаєш свої надра походження та вшановуєш предків, які змогли зберегти рід.
Аргументи:
Людина не може називатись людиной, якщо не знає своєї історії.
Можливість налагодити «духовний зв’язок» зі своїми пращурами, відчути себе одним важливим у своєму роді.
P.s. родовід не важливо знати, тому що треба жити теперішнім :D