Запишіть похідні прийменники в три колонки: 1 — разом, 2 — окремо, 3 — через дефіс.
Десь селом, на гонах далеких, гасло сонце. Вилізли тіні із садків, з-під стріх, із-за повіток. Лише на димарях та на вершках дерев ще промінь останній. На дзвіниці бовкнув дзвін… Мов хто випустив по одному жовтих птахів, і летіли вони один по одному понад хатами на ліс. Через хвилин десять, може, більше, зайшов і Давид у млин. Слідом за ним Матюха всунувся у двері. Цей — пика з-під кудлатої шапки, мов здоровенний баклажан червоний. Він пройшовся поміж селян, зірко спідлоба роздивляючись. Підняв голову Матюха й очима п’яними важко поліз по обличчях селян — на передніх партах і в глиб класу. Біля вікна — на Тихонові та на Давидові потоптався поглядом. Час од часу стара Мотузчиха захлиналась кашлем під комином. Давидові одразу стало якось не по собі, і він уже відчув, що не скаже, як думав: щиро, по-товариському. Саме до землевпорядкування готувались, із дня на день ждали в село землярів
Зима. Все поснуло. Лише горобина не спить. Вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.В холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. Горобина,своїми ягодами підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. Тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.
І ось гості прилетіли.
-Добрий день,вам,пташечки!-каже горобина.
-Добрий,добрий,пані Горобинонька!-відповідають пташки.
Всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.Горобина хороша рослина