Про тараса шевченка написано багато. своєю посвятою українській справі, боротьбі за покращення життя простого люду, він заслужив собі невмирущу вдячність від свого народу. слово це одразу проникало до серця кожного українця. оцінили його і люди в багатьох інших країнах світу. в людини, яка малознайома з широкою творчістю кобзаря може виникнути враження, що тараса григорович був власне виключно поетом соціального утиску. дійсно він копав в глибину історії аналізуючи причини невдач свого народу, хоробро намагався заглянути в майбутнє, яке незважаючи ні на що бачив як вільну нову сім’ю, в якій просив і його пом’янути незлим тихим словом. велику увагу шевченко приділяв історії власного народу створивши для нас хрестоматійні твори з осмислення деяких подій української історії. проте багато його робіт як літературних, так і художніх просякнуті духом захоплення природою її неповторною міццю та досконалістю. явища неживої природи, представники флори та фауни є неодмінними атрибутами його поезії, широко представлені вони і в його художній творчості. читать полностью:
1) Складним є речення в рядку:
Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює.
2) Односкладним простим реченням з головним членом, вираженим присудком, є речення:
Все віддав би, що жить осталось, за гарячий дотик руки.
(у складі складного)
3)Непоширеним є речення в рядку:
Хмельницький був іншої думки.
4) Просте речення:
(3) Усе, /як сказав один з філософів/, скороминуще в цьому світі.
(ускладнене вставним реченням)
5) Прості речення:
(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості.
(3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів.
(5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.
d. (1), (3), (5)