У байках Крилов, на відміну від своїх попередників Езопа і Лафонтена, викриває не тільки загальнолюдські слабкості (жадібність, скупість, лицемірство і т.п.), але і пороки, властиві тому суспільству, в якому він жив. Його байки являють собою сатиричні картинки російського життя кінця 18 і першої половини 19 століття. Вони викривають корупцію, зловживання владою, хабарництво. Байки, написані під впливом ідеалів епохи Просвітництва, прославляють науку і мистецтво, висміюють невігластво і несправедливість.
Крилов намагається привернути увагу вищих верств суспільства до звичайних роботяг, які виконують найважчу, але необхідну роботу (байки "листи і коріння", "бабка і мураха") одночасно намагаючись показати, що ніхто не повинен жити за рахунок якихось минулих заслуг, за рахунок досягнень своїх предків ("Гуси").
Объяснение:
Думаю так, якщо неправильно не звинувачуйте мене.
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!