Не гони коня кнутом, а гони вівсом не вір словам , а вір ділам семеро одного не ждуть хто питає, той не блудить не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке? чули дзвін та не узнали, де він не знав, не знав та й забув моя хата скраю, я нічого не знаю якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
Письмових свідчень про Марусюне збереглося.Тільки фольклорні джерела донесли скупі відомості про Марусю Чураївну з Полтави -дочку вбогої вдови, красуню і співачку,що мала дивовижний голос, чорні брови й розкішну косу до пояса. Кохала Маруся козака Гриця, та аж так палко, що її неземна любов виливалася з уст, як пісня в соловейка .А Гриць покинув Марусю, зрадив, повівши до вінця багату наречену.З розпачу Маруся чи то отруїла зрадника, чи Гриць випадково випив отруту, яку вона приготувала для себе самої.Полтавський суд виніс рішення:за смерть козака стратити й Марусю.Проте в останню мить Богдан Хмельницький своїм універсалом скасував вирок полтавського суду, зважаючи на заслуги Марусиного батька Гордія Чурая, що поліг смертб героя.
В останньому.
Объяснение: