КОНТРОЛЬНА РОБОТА
1.Прочитайте і перепишіть речення, знайдіть і визначіть вид відокремлення, розставте розділові знаки.
За винятком баби Оришки Чіпка нікого не любив (П.Мирний).
А)Відокремлене означення
Б)Відокремлений додаток
В)Відокремлена обставина
2.Прочитайте речення, відшукайте відокремлені обставини, вкажіть причини відокремлення.
Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв, похнюпившись (І. Нечуй-Левицький).
А)Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, що стоїть після сполучника.
Б)Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні.
В)Обставина, виражена одиничним дієприслівником.
3. а)Прочитайте речення, знайдіть і випишіть відокремлені додатки(окремі розділові знаки пропущено).
б)Запишіть речення, поставте відповідні розділові знаки при них.
Жилава, суха, маленька, як гачок, вона вела всі господарські справи, ніколи не втомлюючись, ніколи не хворіючи, ні про кого опріч себе не забуваючи (О.Гончар).
4.Прикладку треба виділити комами в реченні (окремі розділові знаки пропущено):
А)Павло Тичина, палкий патріот і переконаний співець дружби народів, з незмірною ніжністю говорить і про Горького, і про Коцюбинського.
Б)Усі мешканці будинку — і дорослі, і діти, і старі — разом узялися за впорядкування саду.
В)Дочки Ольга й Олена визбирували на городі картоплю (В. Козаченко).
5.Прикладку треба відокремити за до тире в реченні (окремі розділові знаки пропущено)
А)Син Донеччини задушевний лi рик вiн [В. Сосюра] був серед тих, хто глибоко вiдчув красу украïнсь кого поетичного слова i виявив його новi можливостi (О. Гончар).
Б)У цю хвилину рипнули двері, й на порозі наче вродився, хоч його й не сіяли Остап Сирокваша їхній сільський кравець (Є. Гуцало).
В)Тим часом надійшов голова привітний червонощокий чоловік(О. Гончар).
Г)До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина (О.Довженко)
6.Прикладку треба відокремити за до тире в реченні (окремі розділові знаки пропущено)
А)Соняхи щирі огнепоклонники сходу кивають злотоголово(А. Малишко).
Б)Хто винен? Овсій Колода бригадир (В. Кучер).
В)А Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік (О. Довженко).
Г)І він маленький хлопчик уже тоді розумів розмову лісу, поля, лугу(О.Довженко)
7.Укажіть речення, в якому обставина НЕ відокремлюється комою (окремі розділові знаки пропущено).
А)Бігти не чуючи ніг.
Б)Наче повторюючи Мартинові слова гетьман задумливо мовив…(Н. Рибак).
В)Мружачись Софія взяла зі столу маленький срібний дзвоник, теж десь трохи надколений, і подзвонила (Олесь Гончар).
Г)Він несподівано з'являвся в степу на шляху чи вийшовши з-за могили чи ви з яру високий, кремезний... (В. Підмогильний).
8.Граматичну помилку допущено в реченні
А)нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації.
Б)Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином.
В)Гарячі коні помахували головами, обтиканими виноградним листом.
Г)Ми розмістилися на добре вимощеному возі свіжою травою.
Д)Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, пропахлі роменом.
9.Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку
А)Я не знаю, чи повернулись лелеки у своє старе гніздо.
Б)Дощ не переставав падати, хоч на небі блиснуло сонце.
В)Вітер доносив відголоси грози, яка гуготіла десь за обрієм.
Г)Журавлі прощально курличуть, коли відлітають у вирій.
10.Одиничний дієприслівник слід відокремити в реченні.
А)Гуркіт канонад гримів не перестаючи.
Б)Похитуючись Соломія підійшла до столу.
В)Пряме дерево і вмирвє стоячи.
Г)Бійці сиділи деякий час задумавшись.
Андрійко пішов з Сіроманцем кататися на лижах, але раптово почалася заметіль. Хлопчик знесилився, зламалася одна лижа...
Сіроманець не залишшив Андрійка. Він тягнув його спочатку. Потім ніс на собі. Бачачи, що дитині холодно, вовк вирив яму у снігу і стягнув в неї Андрійка. Далі - дослівна цитата з тексту на підтвердження сказаного:
" Вовк волочив Андрійка за комір. Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр і треба було знову підійматися вгору — отут Сіроманцеві доводилося похекати та попріти. Тоді вовк закидав Андрійка собі на спину, розсував грудьми свіжий сніг, лапи ставали на твердіше, і з такою швидкістю вони посувалися до висілка.
Вовк жалібно вив. Покидав Андрійка, сам відбігав, вив на всі боки, прислухався, повертався до Андрійка знову, знову закидав його на спину і ніс далі. Андрійко обнімав вовка руками й ногами, щоб не зсуватися, щоб вовкові було легше.
Льотчики з ракетницями та ліхтарями вийшли за лісосмугу: але що ти його побачиш чи почуєш в цьому шипінні, ревінні, стогнанні, летінні?
Вовк поклав Андрійка на сніг і почав рити у снігу яму. Вирив яму, зсунув туди Андрійка і сам ліг біля нього. Сніг і вітер засипали їх швидко, охоче.
— У ямі тепло в вовкові Андрійко.— Аби нам до ранку не замерзнути, а там уже якось доберемося.
Раптом вовк насторожився: йому почулися постріли. В одну мить він вискочив з ями і завив. Так він ще не завивав ніколи. Все своє життя він завивав з голоду або з горя. Тепер в його завиванні була надія і радість"