Тема: Історія моєї вулиці
Мета:
Закріплювати та поглиблювати знання дітей про Україну та рідний край. Продовжувати вчити розуміти зміст понять «Батьківщина», « маленька батьківщина»,«краса рідного краю».
Формувати в учнів уявлення про рідне місто і вулицю. З’ясувати історико-етнографічні назви свого міста, вулиці. Викликати інтерес до пізнання рідного краю.
Розвивати ість, зв’язне мовлення, почуття патріотизму та національної гідності.
Виховувати почуття любові та поваги до малої батьківщини.
Тип уроку: урок-подорож
Обладнання:
ілюстративний матеріал «Моя Батьківщина Україна»,
фотографії рідного міста та історичних осіб карта України,
карта м. Донецька і мікрорайону НВК «Гармонія»,
кросворд,
гра «Знайди вулицю», «Пройди лабіринт»
записи пісень про Донецьк
«Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина – то найкращий край»
Д. Павличко
Хід уроку
Вступне слово вчителя
Зараз, люба дітвора,
В нас цікава буде гра.
І дівчатка, і хлоп’ятка
Дуже люблять мандрувати.
Вирушаємо ми нині
В подорож по Україні.
Объяснение:
Багато людей замислюються над проблемою людського щастя, адже так природно його палко бажати. Ми маємо змогу ігати останнім часом тенденцію підвищеної уваги до матеріальної сторони життя людини.
Так, усі хочуть мати гарний одяг, взуття, смачно й корисно харчуватись та користуватися вдома всіма можливими досягненнями науково-технічного прогресу. Ці прагнення є абсолютно нормальними, але хіба лише вони визначають щасливе майбутнє?
Є ще щось, що неможливо виразити словами, але що не менш необхідне для повноцінного життя людини. З самого дитинства нас навчають любити, цінувати та поважати людей навколо. Недаремно говорять, що як ти ставишся до людей, так і вони почнуть ставитись до тебе.
Мало кому сподобається спілкуватись із грубою, невихованою людиною, а з приємним, уважним співрозмовником — будь-кому. У кожного із нас є сумління, тобто те, що не дає нам чинити необачно, погано, зробити щось, що матиме на когось негативний вплив.
Духовні цінності людини — це все те, що робить нас кращими, щасливішими, тобто повноцінними особистостями. У житті людини вони займають не менш важливе місце, ніж матеріальна сфера. Так, духовне очима не побачиш і рукою до нього не доторкнешся, але не бачити його — це страшенна помилка.
Світ, у якому духовне, культурне життя людини стоїть поряд із матеріальним забезпеченням — це світ щасливий, урівноважений, тобто такий, що матиме великі успіхи й широкі можливості в майбутньому.
Объяснение: