ЛИВАДИЙСКИЙ ДВОРЕЦ
Самое замечательное здание всего дворцового комплекса в Ливадии - это Белый дворец, построенный в стиле раннего Возрождения. Белый дворец стоит на фундаменте из серого мраморовидного известняка, а основным архитектурным мотивом для его возведения послужило зодчество Флоренции. Из итальянской архитектуры было заимствовано и оформление внутреннего двора и центрального входа. Однако не весь дворец построен в стиле итальянского Возрождения: автор проекта Николай Краснов соединил (или по-своему переработал) элементы нескольких архитектурных стилей.
Удивительной частью ливадийского дворцового комплекса является итальянский дворик - прекраснейший уголок всего ансамбля. Со всех четырех сторон он окружен полуциркульными арками, опирающимися на колонны дорического* ордера. От капителей** колоны идут выступы, и в результате получается тенистая лоджия. Строгие пропорции, четкий ритм арок и колонн, легкая балюстрада*** над арками, четкие прямоугольные окна второго этажа, дорожки к фонтанчику, вечнозеленые растения - все это навевает покой и гармонию. Завершают убранство флорентийские фонари, решетки окон и особенно металлические кованые ворота работы уральских мастеров, которая исключительной тонкостью своего исполнения вызывает неизменное восхищение всех посетителей.
Предметом особой заботы Краснова был антиквариат. При оформлении дворцового парка реставрировались и заново украшались греческие и турецкие беседки, восстанавливались старинные фонтаны и вазы. Архитектор сам в поисках древностей выезжал в Италию, посылал за ними своих Он сохранил упоминавшийся выше фонтан с нимфой. Над лестницей высокого крыльца нависла химера - копия химеры собора Парижской Богоматери, олицетворяющей собой доброго духа, охраняющего дом (По Н. Ионину).
Переклад українською: ЛІВАДІЙСЬКИЙ ПАЛАЦ
Найчудовіша будівля всього палацового комплексу в Лівадії - це Білий палац, побудований в стилі раннього Відродження. Білий палац стоїть на фундаменті з сірого мармуроподібного вапняку, а основним архітектурним мотивом для його зведення стала архітектура Флоренції. З італійської архітектури було запозичене і оформлення внутрішнього двору і центрального входу. Однак не весь палац побудований в стилі італійського Відродження: автор проекту Микола Краснов з'єднав (або по-своєму переробив) елементи кількох архітектурних стилів.
Дивною частиною Лівадійського палацового комплексу є італійський дворик - найпрекрасніший куточок всього ансамблю. З усіх чотирьох сторін він оточений напівциркульними арками, що спираються на колони доричного ордера. Від капітелей колони йдуть виступи, і в результаті виходить тіниста лоджія. Строгі пропорції, чіткий ритм арок і колон, легка балюстрада над арками, чіткі прямокутні вікна другого поверху, доріжки до фонтанчика, вічнозелені рослини - все це навіває спокій і гармонію. Завершують оздоблення флорентійські ліхтарі, решітки вікон і особливо металеві ковані ворота роботи уральських майстрів, яка винятковою тонкістю свого виконання викликає незмінне захоплення всіх відвідувачів.
Предметом особливої турботи Краснова був антикваріат. При оформленні палацового парку реставрувалися і заново прикрашалися грецькі і турецькі альтанки, відновлювалися старовинні фонтани і вази. Архітектор сам в пошуках старожитностей виїжджав до Італії, посилав за ними своїх помічників. Він зберіг згадуваний вище фонтан з німфою. Над сходами високого ганку нависла химера - копія химери собору Паризької Богоматері, яка уособлювала собою доброго духа, який охороняє будинок (За Н. Іоніним).
Завдання: Слова передати звукописом (фонетичною транскрипцією).
агентство - [аген-ство];
анекдот – [анеиґдóт],
артистці – [арти́с'ц'і]
Аюдаг – [айудáг],
безперечно – [беиспеирéчно]
берешся - [беирес’:а] - у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;
бігти – [б’íгти],
білий [б'ілий];
бінокль - [б’інóкл']
боротьба – [бород'ба] - глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;
братство – [брáцтво]
братський - [брац’кий]
братчик – [брач:ик]
Бур'ян - [бурйан],
бюро - [б’уро],
верткі [вертк'і];
віджити [в’іджити] — 7 б., 7 зв.;
Вінниця - [в’ін:иц’а],
вітер [в'ітер];
вітчизна - [в’іч:йзна]
вогко - [вóхко],
вокзал – [воґзá;л] - Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких;
впав - [ўпáў] - "в" розташоване в кінці слова після голосного;
вчишся [учйс':а];
вчиться [учйц':а];
вчора - [ўчóра] - "в" стоїсть на початку слова перед приголосним;
в'юн - [вйун];
Гіллячки - [г’іл’:ачки],
гірко - [г’ірко],
гірський [г'ірс'кий];
Голубити -
давнє [давн'е];
дай - [дáĭ]
двічі - [дв'іч'і];
джміль - - 6 б., 4 зв.;
джерельна [джеирел’на]. У слові 8 звуків, які позначаються на письмі 10 буквами;
дзвін [дзв'ін];
дзвоник - [дзвóниек],
дзвякнути [дзв'акнути];
дзеркальце [дзеркал'це] - 10 букв, 8 звуків
директор [диеректор];
Дніпро - [дн’іпро],
дьогтю – [д'óхт'у];
єдність [йед'н'іс'т'];
Єреван – [йеревáн];
живе - [жиевé];
життя - [жит'т'а];
завірюха - [зав’ір’уха],
заводський [заводз'кий];
завтра - [зáўтра] - "в" - всередині слова після голосного перед приголосним;
Задзеленчить - [задзеи ле ин’чит’],
Закарпаття - [закарпат’:а],
Заєць - [зайец’],
заїзд – [зáйізд];
зарісши – [зáр'іш:и]
збіжжя [зб'іж':а];
збір [зб'ір];
звір [з'в'ір];
звістка - [зв'істка];
з джурою – [жд͡жýройу]
здоров'я – [здорóвйа],
Здоров'я - [здоровйа],
земля [земл'а];
зжати – [ж:áти]
З'їжджати - [зйіжджати],
зозуля [зоузул'а]
зоря - [зор’á]
з чим – [шчим]
зшити - [ш:ити]
Зяблик - [з’аблиек],
З'ясування - [зйасуван’:а],
ім'я - [імйа],
іній [ин'ій];
інколи [инколи];
інший [инший]
іржа [иржа],
ірій [ир'ій]
їжак – [йіжáк];
Їжак - [йіжак],
кар'єра - [карйера];
квочці – [квó ц':і]
кігті – [к’íхт'і],
Київ - [кийів] — 4 б., 5 зв.;
Київщина - [кийівшчиена],
кладка – [клáдка],
кожух [коужух]
кореспондентський – [кореиспондéн'с'киĭ];
коротший [корочший];
косуля - [коусýл'а];
кров'ю - [кровйу];
крюк - [кр'ук];
кузня [куз’н’а] - попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;
ларьок - [лар'ок];
легко [лéхко]
літо [л'іто];
люди [л'уди];
людство - [л’уцтво]
Львів - [л’в’ів],
льон - [л'он];
льотчик [л'оч:ик];
майбутній [майбуґн'ій];
малюють- [мал'ýйут'];
матір'ю - [мат'ірйу];
маяк – [майáк],
менші [менш'і];
мережці – [меирéз'ц'і]
милуєшся - [миелуйес’:а]
могти – [могти́].
мої - [мой'і]
молодший [молоджший];
молотьба – [молод'бá] - Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких
Мольєр – [мол'йéр]
М'якість - [мйак’іс’т’],
навчиться - [навчиц’:а];
надія |над'ійа];
невістці - [неив'іс'ц'і]— невістчин [неив'ішчин]
невістчин – [неив’íшчиен]
не скалічся – [не скал'íц'с'а]
нігті - [н'íхт'і]
Ніч - [н’іч],
ніччю [н'іч':у];
носиться – [нóсиец':а
Осінній - [ос’ін’:ій],
отже - [óд͡жe] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [д͡ж] - букв у цьому слові – 4, а звуків – 3;
Павутиння - [павутин:’а],
палкі - [палк'і];
піддашшя [п'ід:аш':а];
пісня [п’іс’н’а] - попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;
плющ - [пл'ушч];
Пирогоща – [пирогóшча];
писати - [пиесáти]
повернутися -
подяка - [под'ака]
Пояснення - [пойаснеин’:а],
праця [прац'а];
президентський [президен'с'кий];
Приєднання - [прие йеднан’:а],
Приязнь - [прийаз’н’],
прóз'ба] - глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;
П'ятниця - [пйатниц’а],
п'ять - [пйат'];
рай - можна транскрибувати і так: [рай], і так [раj];
робишся – [рóбиес':а]
розважся – [розвáз'с'а]
розсада - [росада];
розчин - [рожчин]; ромашці – [ромáс'ц'і];
Рум'янець - [румйане иц’],
рюкзак – [р’уґзáк];
ряд - [р'ад];
рясно - [р’áсно],
свій - [св'ій];
світ [с'в'іт];
свято [с'в'ато];
сміх [с'м'іх];
сніг [с'н'іг];
село - [сеилó]
сердиться - [сердиец’:а] - у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;
синиця - [сиeни́ц'а],
Сіль - [с’ і л’],
Сім - [с’ім]
солов'ї [соловйі];
сонячний - [сон’ашний];