Вставити розділові знаки
: 1. Верби сплакували листям і золоті сльози гнало за водою. 2. Дерево стояло ще голе однак на віттях його вже починалось пташине життя. З. То пронесеться над болотом чайка то промайне бистрий чибіс і грудкою впаде в ситу землю. 4. Ранок такий-то тихий та ясний видався: ні вітерець не війне ні хмарка не збіжиться. 5. Нахиляються верби щоб з річки напитись води. 6. Намалюю райдугу взимку наче твою ситцеву хустинку.
Під час війни нащі пращури, не шкодуючи власних сил, кидалися у запеклий бій. Найкращою нагородою стала для них вільна від окупантів країна. Цей вчинок високий і благородний викликає повагу. Натомість зараз ми, люди 21 століття, абсолютно байдуже відносимося до нашої ВІтчизни. Можливо, час уже діяти, вживати заходів просто зараз, не терпіти зневагу! Наша Батьківщина потребує героїчних вчинків, нових героїв!