Відповідь:
1. Андрію Валерійовичу, Галино Федорівно, Валерію Михайловичу, Геннадію Микитовичу, Михайле Петровичу, Володимире Олександровичу, Олександре Григоровичу, Богдане Олеговичу, Зінаїдо Костянтинівно, Ніно Арсентіївно, Мар'яне Назаровичу, Зінаїдо Петрівно, Оксано Тарасівно, Дмитре Михайловичу, Людмило Михайлівно, Володимире Петровичу, Алло Григорівно, Віталію Петровичу, Олександре Сергійовичу, Дмитре Івановичу, Григорію Савичу.
2. Галино, Галю, Галинко, Галочко.
Михайле, Мишку, Михасю, Михайлику.
Ольго, Олю, Олюсю.
Анастасіє, Насте, Насточко, Настонько, Настусю.
Юрію, Юрку, Юрасю, Юрасику.
3. тітко, тітонько, тіточко. Племіннику, племінничку, племіннице. Похреснику, похресничку, похреснице. Кузино, кузиночко, кузинонько. Братова. Зятю, зятику, затьку. Куме, кумасю, кумцю, кумо, кумасю, кумонько.
4. Андрію
листоношо
студенте
пане водію
друже
кохано
громадянине
поводирю
пане професоре
пане суддя
Небезпека збільшувалась ще й тим, що по річці несло колоди, на порозі вони ставали сторч, перекидались. Якщо така колода впаде на човен, вона потрощить його на друзки. За кілька кілометрів до Зарєчинська почався сплав лісу. На валунах порога і вздовж берега - скрізь завали з колод.
Не залишаючи часу на роздуми і вагання, я швидко вивів човен на стрижень. Виждавши, поки між колодами, що пливли, утвориться прогалина, кількома дужими гребками кинув човен у напрямку порога. Останнє, що я встиг помітити на березі, - це люди, які, розмахуючи руками, бігли від мосту до води. Коли човен ковзнуло вниз, у мене захопило подих. Вал з розгону вдарив у спину, і я втримався тільки тому, що міцно вперся ногами в палубу. Вода перекотилася через човен, і він знову пірнув носом униз. Мене ще раз обдало водою з голови до ніг, а потім човен пішов перевалюватись із хвилі на хвилю, дедалі менше черпаючи її носом…