Поч. рівень
1. Б
2. А
3. А
4. В
5. Г
6. А
Сер. рівень
7. 1 - А
2 - Г
3 - В
4 - Б
8. Квіти, зорі, зеленії віти провадять розмови кохані про вічну силу весни на сім світі , про чари потужні весняні.
9. 1. Протоптані від хат стежки бігли всюди: до школи, до криниці, до ставка.
Потоптані від хат стежки бігли до школи, до криниці, до ставка - усюди.
2. Усе: хати, дерева, поле - були вкриті сніговою ковдрою.
Хати , дерева, поле - усе було вкрите сніговою ковдрою.
Дост. рівень.
10. Лебеді летять нижче розпатланих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів.
Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ: і збагачене білими хмарами небо, і одинокі журавлі скрипучі... Лебеді, я не хочу, щоб ви одлітали од нас.
11. Догоряли вогнище і небо на заході, западала темрява.
Багато корисного можна дізнатися для себе як із книжок, так і з телепередач.
Вис. рівень.
1. Мені година в школі здається вічністю.
Матуся, здається, збирається пекти пиріг.
2. Усе на сім світі можливо.
Можливо, я поїду в гори наступної суботи.
3. Я готувався до іспиту, правда!
Він казав правду, а ми не вірили.
Частка б, би в умовному пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би — після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.
Дієслова умовного як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за родами.
Форми умовного найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т. Шевченко).
Рідше вони слугують присудками простого речення, у якому виражене прагнення, бажання: